Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Мій фантастичний хлопець, Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій фантастичний хлопець" автора Інна Романова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 50
Перейти на сторінку:
Глава 9.

Аня

Знову телефонувала мама і питала про моє особисте життя ... Ось чому так? У всіх навпаки батьки проти раннього шлюбу, відносин, а мої аби одружити доньку. Вони люблять мене, але їх пунктик з приводу хлопців - це щось з чимось.

Іду на заняття, прокручуючи в голові новий алгоритм побудови захисту при динамічній атаці в мережі. Як завжди, нічого і нікого не бачу навколо, вся в собі.

- Аню, привіт! - натрапляю прямо на Алекса, - ооо, ти традиційно, залишила слід на моїй сорочці, - хлопець показує на відбиток моїх губ в області його грудей. 

- Вибач. Я задумалася і не побачила тебе, - мені було ніяково, все таки третя сорочка вже.

- Нічого, будеш мені винна, - сміється Алекс. - Я хотів сказати, що сьогодні не зможу з тобою позайматися, у мене термінові справи. Добре?

- Звісно. Я тоді піду, скоро почнеться заняття. Спишемся, - махнула хлопцеві.

- Бувай, Анютка, до зв'язку! - жартівливо відповів мені вслід.

Увечері я вирішила сходити позайматися в турнірний зал самостійно, можна було б і в бібліотеку, але сюди вже звичніше.

Шлях перегороджує красива дівчина, позаду неї ще дві не менш симпатичні.

- Ти довго ще плануєш крутитися біля Алекса? - зло питає вона. Десь я її вже бачила, здається, тільки точно не пам‘ятаю.

- А що? - спокійно питаю. Ні, зрозуміло, що вона фанатка, але не будуть же вони мене бити...

- Він мій, зрозуміла! Ти йому проходу не даєш, постійно поруч, я тебе попередила! - дівчина схопила мене за руку і штовхнула в двері в турнірний зал, я влетіла в приміщення і почула, як зачинилися двері на замок.

Я спробувала відкрити, але моя здогадка підтвердилася, мене тут замкнули.

- Що це було? - чую до болю знайомий голос. Алекс виходить з ігрової зони і направляється до мене.

- Нічого особливого, просто одна розгнівана дівчина мене вирішила провчити і закрила на замок. У тебе, я сподіваюся, є ключ? - з надією питаю у хлопця.

- Ні… - він коли почув про те, що нас замкнули, навіть оком не повів, - Тут було відкрито,  зайшов на хвилинку, л треба було взяти деякі файли, я флешку вставив і тут ти ... Так нас закрили, кажеш? - він як і раніше абсолютно спокійний.

- Ага. Зараз дівчаткам напишу, попрошу, щоб відкрили, - Іра була з Ігорем, як завжди, і вони тільки сіли дивитися фільм в кінотеатрі. Світлана трубку не брала, - Спробуй ти Ромі зателефонувати.

- Зараз, - Алекс відійшов і почав розмовляти по телефону. - Ань, я подзвонив Олексію Володимировичу. Дублікат ключа тільки у нього, а твій, той, що мій точніше, я думаю, дівчина забрала. Він просив не вибивати двері, а продуктивно провести цей час. Що думаєш? – 

- І коли повернеться Олексій Володимирович? - все ще з надією питаю я.

- Завтра зранку, - все так же флегматично відповідає Алекс.

- Ти пропонуєш нам тут ночувати? - мене вся ця ситуація трохи нервувала і їсти хотілося, якщо чесно.

- У тебе є інші варіанти? - підняв брову хлопець – Сідай за комп, я швидко закінчу термінове завдання і приєднаюся до тебе. Не хочеш чіпсів? - він витягнув з рюкзака велику пачку Лейс зі сметаною і зеленню і простягнув мені.

Ну ок, значить будемо займатися. 

Відписалась дівчаткам, що все добре і щоб не чекали додому, зробила чай і відкрила ноутбук.

Через годину до мене підсів Алекс.

- Я закінчив. Давай вчитися? - запропонував він.

Ми весь вечір разом тестували створений мною захист, точніше я тестувала, а він знаходив купу дефектів і недоробок. Потім ми ще раз писали код в місцях особливих багів і знову тестували.

- Пропоную трохи відпочити, - я не витримала ритму Алекса, очі і спина боліли, хотілося розім'ятися і чогось випити.

- Я принесу чаю, - хлопець встав і пішов ставити чайник.

А тим часом на годиннику було майже 12 ночі. Поки він там, я вирішила швиденько заскочити в гру, привітатися з Вовком.

Дивно, він сьогодні цілий день офлайн і ще не заходив. 

- Привіт, милий чоловіче. Коли прочитаєш повідомлення, я швидше за все, буду спати. Тому, довго не сиди, лягай спати. Солодких снів! - написала і вийшла.

Алекс вже побачив мене, коли я закривала ноут.

- Тримай чай, ось знайшов печиво. Ти з кимось переписувалася?

- Чому ти так вирішив? 

- Ну ти так швидко закрила кришку ноута,  я і подумав, що там інформація, не призначена для моїх очей, - він жартував наді мною, але я почервоніла. Наче мене застукав чоловік на побаченні з коханцем. Цікаво, звідки такі асоціації?

Спати хотілося просто дико, очі закривалися ...

- Аню, там є диван, йди відпочинь трохи, - пропонує мені Алекс.

- Ні-ні, я ще посиджу, - так і заснула, поклавши голову на кришку ноутбука.

 

Алекс

Вона спала, сидячи за столом. Така красива і мила, довірлива.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій фантастичний хлопець, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"