Читати книгу - "Переплутані почуття , Кетрін Сі"

– Який блокнот? 

– Нехай Олівер тобі сам пояснить! 

Виходжу з туалету і налітаю на Джуді. 

– Ти що там..? 

– Ходімо звідси! 

Лунає дзвінок коли ми опиняємося на вулиці. Відчути холодне повітря для мене зараз доволі приємне відчуття. Мої щоки палають, як і все тіло. Я вперше дала волю своїм почуттям і відповіла на знущання. Відчуваю полегшення на душі. Нейт знає про блокнот і це головне. Що подумають інші, для мене не важливо. 

– Ти молодець! – Джуді вислухала мою розповідь про те, що сталося у туалеті. – Ти дійсно крута, Еванджелін! 

Лише у серйозні моменти подруга називає мене повним ім'ям. 

– Не перегнула? 

– Звісно ні! З таким відношенням він заслуговує бути побитий! 

– Ну я дійсно вдарив його, – Здригаємося від переляку. 

– Нейт? 

– Так, привіт, – Ніяково махає рукою. 

– Привіт, – В один голос з Джуді. 

– Ти вдарив Олівера? 

Сподіваюся він тут не для того, щоб насміхатися наді мною.

– Так, але лише один раз, тож не думаю, що він сильно постраждав. – Сідає поруч з нами на повалене дерево, що ніяк не приберуть ще з початку навчального року. 

– Чому вдарив свого друга? 

– Бо він знущався з дівчини за допомогою мого ім'я, – Дістає сигарети. – Я звісно також не ідеал, та такого собі я ніколи б не дозволив.

Мені стало смішно з самої себе. Я так хвилювалася через те, що Нейт дізнається про мої “почуття” до нього й буде сміятися з мене, а вийшло геть не так все. 

– Якби знала, що ти так відреагуєш, то давно б розказала! 

– Ти терпіла всі знущання Девіса, бо не хотіла щоб я знав про якийсь блокнот? 

– Я боялася твоє реакції, та реакції батьків. Ти відреагував спокійно і навіть… став на мій бік, а батьків немає у місті, коли вони повернуться, то ця історія вже забудеться й вони можливо ніколи не дізнаються. 

– А інші? Не хвилюєшься про плітки за спиною й все таке інше? 

– Байдуже. Люди створюють плітки, бо їх життя це суцільна нудьга та тьма. Якщо їм цікавіше вигадувати історії про моє життя, то це тільки означає, що моє життя яскраве. 

– Мені подобається твоя позиція, – Вдихаю дим від сигарети і ледве стримуюсь від кашлю. – Що ж, підете з нами у кав'ярню після екзаменів? 

– З вами? – Уточнюю кого він має на увазі. 

– Ну так, наша компанія.. окрім Олівера та його пасії звичайно. 

Переглядаюсь з Джуді і розумію, що в неї горять очі від такої пропозиції.

– Так, гаразд. – Посміхаюся.

– О котрій у вас закінчиться екзамени? 

– О пів на другу. 

– Чудово, ми чекатимемо біля входу до коледжу. 

– Гаразд, – Нейт викидає недопалок й він майже відразу гасне на мокрому снігу. 

– Успіхів вам на екзамені! 

– І тобі, – В один голос з Ді. 

Сказати, що я шокована – це нічого не сказати. 

До самісінького вечора ми гуляли містом разом з друзями Нейта і я була неймовірно рада їх компанії. Дивлячись на їх компанію у коледжі, я думала, що вони купка багатих діточок, що ставлять себе вище за інших, але вони геть не такі. У кожного з них свої цінності, уподобання і цілі на це життя. Ніхто з них не пихатий. За цей вечір я не разу не почувала себе зайвою серед них і це було щось нове для мене. 

Лежачи у ліжку перед сном, я ще довго згадувала усі веселі моменти цього дня і навіть не думала про Олівера та його пасію.