Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Безстрашність, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безстрашність" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 247
Перейти на сторінку:
Глава 5. Нове життя.

Лікар щось мені вколов, і я прокинулася на кушетці. У голові пронеслися спогади: як мене забрали з планети, як уже понад два тижні живу і працюю на кораблі. Озирнулася і побачила поруч із собою Генрі, Рональда, Альфреда, королеву Мартіну. Сльози самі собою покотилися по щоках. Лікар допоміг мені сісти і дав якусь таблетку і воду.

— Це заспокійливе, — ласкаво сказав він.

— Як довго була ця процедура?

— Три години, хоча за твоїми відчуттями мало бути більше.

Я тільки кивнула, встала з кушетки. До мене підійшла королева і ніжно обійняла.

— Ходімо, відведу в твою кімнату, тобі потрібно прийти до тями.

— Я не хочу залишатися сама. Я там ледь з розуму не зійшла від самотності.

— Що ти пропонуєш?

— Можна я піду на п'ятий рівень, спробую відволіктися.

— Іди, хлопці, пригляньте за нею.

Брати вклонилися королеві і пішли зі мною. Мені хотілося, щоб мене обійняли, але навіть зараз я не могла сказати, хто з них мені подобається більше. Несподівано вони мене вдвох обійняли.

— Дякую.

Хлопці відвели мене в кінозал і замовили комедійний фільм. Мені було навіть дуже смішно, і справді змогла відволіктися. Не очікувала, що так швидко вийде переключитися. Після фільму попросила провести мене в мою кімнату, дуже хотілося спати.

— Спасибі вам, — сказала я збентежено.

Йдучи до себе Рональд сказав братові:

— Адже вона нам обом подобається. І ми їй обидва подобаємося.

— Упевнений?

— Так, я Ларису просив дізнатися, вона в Ізи запитувала. Вона ніяк визначитися не може, хто їй більше подобається.

— Якось ніяково.

— Так. Думаю, потрібно натякнути, щоб Іза визначилася найближчим часом, так буде простіше для нас.

— Ти ж не будеш ображатися, якщо не на твою користь?.

— Ні. А ти що, образишся? — запитав Рональд

Альфред розсміявся і сказав:

— Ні, звісно.

Брати підсіли до мене вранці за сніданком і так обидва загадково посміхнулися, що мені стало ніяково.

— Ви щось хотіли сказати?

— Так, але ти спочатку доїси, — сказав Роні.

Постаралася швидше доїсти й віднесла посуд. Повернулася до них. Вони тихо сперечалися, хто почне першим:

— Що ви хотіли мені сказати?

— Попросити, — сказав Альфред.

— Ізо, ми з братом хотіли тебе попросити, — почав Рональд.

— Щоб ти вибрала когось одного з нас... — продовжив Альфред.

— Як хлопця, — швидко додав Рональд.

— А другого як друга.

— Коли вам дати відповідь?

— Можна відразу, — сказав Рональд.

Я зніяковіло мотнула головою.

— Гаразд, думай. Ми на кілька днів полетимо на одну планету. Там була аварія нашого військового корабля. Як прилетимо, потішиш, хто.

— Коли ви відлітаєте?

— Через три години, — сказав Альфред.

Я подивилася на одного і другого, згадуючи свої роздуми про те, з ким би я хотіла бути. Але в мене язик не повертався сказати їм про це. Я ще встигла прийти попрощатися перед польотом.

— Я вже вирішила, але скажу, коли прилетите.

— Правильно, щоб вони не нервували, — сказав у мене за спиною їхній командир, — вам пора йти звідси, панянко.

— Гарного польоту, — побажала я їм і пішла.

 

Королева посміхнулася, побачивши мене. Щось було незвичне в її поведінці.

— Ізабелло, я хочу тебе удочерити, — сказала вона щасливим голосом.

— Навіщо?! — щиро здивувалася я.

— Ти для мене стала як дочка, якої у мене ніколи не було. Загалом, сьогодні прибуває мій чоловік із синами, і я обговорю з ним це питання. І ще я хочу, щоб до тебе перестали ставитися як до живої ляльки, з якою я граюся. Я ставлюся до тебе як до доньки. Гаразд, давай змінимо тему. Ти визначилася, хто з братів тобі більше подобається?

— Так, хоча це було і складно.

— Ну, зустрічатися з двома ти не можеш, — я тільки кивнула. — І хто це?

— Альфред. Відразу думала, що Роні, але потім зрозуміла, що ні, саме Альфред.

— Думаю, ви характерами ближчі з ним. Ти їм уже сказала?

— Ні. Вони сьогодні самі мене поставили перед вибором. І хлопці на кілька днів відлітають на планету.

Підійшла до великого вікна, у ньому було видно планету, куди полетіли брати.

— Так, там нещодавно наш розвідувальний корабель розбився. Мені говорили, що його збили.

— Я сказала, що вже визначилася і скажу їм, коли вони прилетять.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 247
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безстрашність, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Безстрашність, Вікторія Хорошилова» жанру - 💛 Любовна фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"