Читати книгу - "Джерело, Ларія Ковальська"

Тарасу довелось чекати на Емму майже двадцять хвилин. Своє спізнення вона пояснила поганим самопочуттям.  Хоча зовні вона виглядала досить ефектно, власне, як і завжди.

- Я вже зібралась виходити, та знову почався цей токсикоз, змушена була затриматись. – Закліпала довгими віями Емма. – Ти вже щось замовляв?

- Лише каву. Ось меню, вибери собі щось. – Тарас подав їй меню і Емма стала старанно вивчати його. У Тараса раптом промайнуло в голові, що токсикоз – це, коли нудить і апетиту тоді немає, але може він чогось не знає?

      Тарас відлучився, коли Емма робила замовлення, бо йому зателефонували з роботи. Відповівши, він повернувся за столик. Невдовзі принесли замовлення Емми: суп-пюре, овочевий салат, відбивну з телятини і печену картоплю. Емма запитала офіціанта чи скоро буде готовий десерт.

- Ти така голодна? – Не втримався Тарас.

- Мені потрібно їсти за двох! Чи ти вже забув?  - Докірливо мовила Емма і прийнялась їсти, демонструючи хороший апетит.

- Чому ж? Пам’ятаю. Просто ти тільки що казала, що у тебе токсикоз.

- Так і було. Він швидко минає і після цього дуже хочеться їсти. Дитятко росте, йому потрібні вітаміни. До речі, після кафе зайдемо у супермаркет, щоб купити фруктів. А на четверту мені в клініку на огляд, лікар записав на прийом після обіду, щоб не було натовпу. Відвезеш мене туди і поговориш з лікарем. Можливо, він не все мені може сказати. – Емма вже все вирішила.

- Взагалі то, в мене були свої плани…

- То відклади їх! Дитина важливіша за будь-які справи! Чи у вашій родині не так? – Роздратовано сказала Емма. І знову прийнялась за їжу.

- Як у тебе справи з Артемом?

- Ніяк. Він поїхав за кордон та подав на розлучення! І це все через тебе! Тому вирішуй це питання, як хочеш!

- Еммо, я не зобов’язаний…

- Не зобов’язаний? Схоже, що у вашій сім’ї взагалі не існує слова «обов’язок»! Брат твій поїхав і навіть не поцікавився як я себе почуваю! В тебе теж є важливіші справи, ніж похід до лікаря. А я маю все сама робити.

- Попроси допомоги у своїх батьків.

- А вони тут до чого? У всьому винні ви з Артемом!

- Не знаю, як Артем, та я до цього відношення не маю.

- Справді? То чому тоді прийшов так пізно до нас? А коли я сказала, що Артема немає вдома, все одно лишився.

- Еммо, що ти придумуєш? – Обурився Тарас. – Ти ж тоді сказала, що у Артем вдома.

- Це ти придумуєш! Я казала, що Артема вдома не має. Ти вирішив зачекати, я пішла у ванну, а ти потім прийшов до мене!

- Це неправда! – Тарас вже перейшов на крик.

- Ой! – Раптом вхопилась за живіт Емма. – Ой, як боляче! – Закричала вона. Потім встала з-за стола і присіла біля крісла.

- Викликати швидку? – Спитав Тарас, який трохи налякався.

- Ні. Зараз мине. – Застогнала Емма і продовжила сидіти в такому ж положенні. Тарас мовчки дивився на неї. Це тривало хвилин з десять, допоки не прийшов офіціант із десертом.

- З вами все гаразд? Я приніс десерт. – Звернувся офіціант до Емми.

- Поставте на стіл, будь ласка. – Попросила Емма. А коли він пішов, вона знову сіла за стіл і прийнялась куштувати десерт.

      Тарас мовчки дивився на неї. Він не хотів більше нічого говорити. Зрозумів, що Емма ще підступніша, ніж він думав. Оце так вляпались вони з братом! І потрібно ж було йому колись в університеті потрапити їй на очі! Як юрист, вона спеціаліст хороший, хоча цілком можливо, що вигравала багато справ через свою незворушну хитрість. Тим часом Емма доїла свій десерт.

- Якщо ти закінчила, то можемо йти! – Звернувся до неї Тарас. Так, він планував на цій зустрічі поговорити з Еммою про інше. Хотів попросити її, щоб вона поговорила з Артемом і пояснила як все сталось насправді. Але тепер розумів, що це вже не має сенсу.

      Тарас підвіз Емму до супермаркету, щоб вона купила собі продукти, але вона змусила і його йти з собою. Емма набирала все, що могла і, звісно, Тарас оплатив покупку. Потім він підвіз її додому і обіцяв приїхати знову, щоб відвезти до лікаря. У нього було ще трохи часу і він знову поїхав на роботу. На цей раз трохи вникнув у справи та зрозумів, що їхня з Артемом відсутність стала помітною. Тарас трішки підігнав справи та поїхав за Еммою. Він провів її до лікаря і хотів зачекати під кабінетом. Та Емма наполягла, щоб він теж зайшов. На щастя, лікар був не дуже допитливий, то ж не поцікавився ким Тарас приходиться для Емми. Оглянувши її, він сказав, що все добре, жодних причин для хвилювання немає. Але Емма почала скаржитись на здоров`я. Лікар виписав їй  вітаміни і сказав здати аналізи наступного ранку.

- Завтра о 7.00 ти маєш стояти під моїм будинком! – Наказала Тарасу Емма.

- Я не зможу. Виклич таксі! – Порадив Тарас. – Я їду в село.

- Село зачекає. Я не можу у такому стані їздити на таксі! Ти ж чув, що сказав лікар.

- Лікар сказав, що у тебе все добре.

- Він призначив аналізи, отже не так усе й добре. Якщо ти не приїдеш, то мені доведеться телефонувати до ваших батьків.