Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Дворіччя. Книга українця 📚 - Українською

Читати книгу - "Дворіччя. Книга українця"

254
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дворіччя. Книга українця" автора Мирон Козак. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 74
Перейти на сторінку:
перекладені з чужих мов книги Мойсея, Самуїла, Ездри, Ісаї, Йоіла, Естер та іже з ними є святими для українців. Українське Святе Письмо — це писані рідною мовою Книга Велеса, Слово про похід Ігоря, книги наших про років Сковороди, Шевченка, Франка, Шаяна, Лесі, Ліни... «Кобзар» і «Сад Божественних пісень», «Захар Беркут» і «Лісова пісня», «Маруся Чурай» і «Берестечко», «Тіні забутих предків» і «Віра предків наших»... Бог дав нам таку могутню і прекрасну мову для того, щоб нею ми з Ним говорили, щоб нею писалося наше Святе Письмо. І воно пишеться!

«Вживися у твори найкращі і в простуванні своїм тропи від них поведи». Так радить нам наш великий поет, молодший брат Миколи Зерова Михайло Орест. І тоді — упевнений він — «від заблуду нас порятує істини знання тверде».

...До драми-феєрії «Лісова пісня» Леся Українка подає такий «спис діячів», який не залишає найменшого сумніву у її великій любові до віри наших предків: «Той, що греблі рве», Мавка, Русалка, Доля, Лісовик, Водяник, Перелесник...Така ж любов жила у серці уродженки чарівної Волині Оксани Лятуринської, яка написала:


Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. Перед лицем великих чуд жахнеться князь, чернець і люд. Тоді ж у громі-блискавиці запаляться скирти пшениці. Злетить офірою когут. Явися, Боже, і пребудь!

А ось як гармонійно (по-азичницьки!) уявляє собі земне блаженство щойно згаданий Михайло Орест:


...Блажен, для кого красномовно  Говорить задушевно німота Дерев святих, для кого так любовно Їх проповідь лунає золота.

Язичеський язик дорогий і рідний ще одному поетичному генію України — Миколі Вінграновському:


...І Святослава меч гіркий, Язичеського повен гімну, Ти вперся лобом у віки, І зором воїна і мужа Ти бережеш Дажбога лик. І так живеш ти. Так ти служиш. І твій язичеський язик Нам дорогий в ракетнім світі. І твої води непролитіСвященні води в грішний вік.

У давньоєгипетських «Настановах для духовних пошукувачів» закарбовано: «Того, хто розуміє або вірить, переслідують і принижують. Найбільшим з усіх див є те, що людина може знайти природу Бога і проявити її в житті». «Осягни Бога, а тоді роби, що хочеш» — каже буддійське одкровення.

...В одному із словників крилатих слів російської мови є дивний афоризм — «заднюю созерцать». Виявляється, він прийшов з перекладу Біблії (Вихід, 33, 20-23): «Узриши задняя моя». Так каже Ягве жидівському пророку Мойсею. В одному з чотирьох українських перекладів Біблії цей фрагмент подається так: «...і тоді побачиш Мене ззаду, а Моє обличчя не буде тобі показане».

Вислів «заднюю созерцать» російські мовознавці пояснюють дуже конкретно: «не видеть истинного лица, знать что-либо неосновательно». Чому ж жорстоке і мстиве старозавітне єврейське божество показує Мойсею тільки свій зад? Тому, що має оскал Мамони, лик Диявола? Ось яким «богом» вони обрані...


...Стоїмо на колінах у сутінках куполів різноконфесійних церков, молячись юдейським царям і пророкам. Упираємо очі у розп’яття з великими буквами ІНЦІ, навіть не знаючи, що ці букви означають. Не відаючи, що ці буквиці — лише жалюгідний залишок від «обрізаного» УКРАЇНЦІ. Нас силоміць «обрізав» многогрішний син рабині, ґвалтівник і братовбивця Володимир у 988 році, змусивши молитися хрестам із мертвим тілом «ІНЦІ» — Ісус Назорей Цар Іудейський...

Президент Порошенко молиться в церкві московського патріархату, прем’єр Яценюк — нібито греко-католик, голова парламенту Турчинов — баптист, Юлія Тимошенко — сповідається у київському патріархаті... А всі «українсько-коломойські» мільярдери б’ють поклони в синагогах. І ніхто з наших «вождів» не розмовляє вдома українською мовою!


Запродана жидам віра... Мовчать гори, грає море, Могили сумують, А над дітьми козацькими Поганці панують.

Обпалюють серце, будять розум ці слова з «Тарасової ночі» Шевченка. А наші прадіди великі питають: «Пощо ж нам, браття, бути нечулими і волочити тяжкі кайдани рабства в дрімоті й ганебному невільництві, ще й по власній землі своїй?»

І вимагають: «То ж стрепенися, народе мій, од сплячки і в злагоді йди до стягів наших!»

Слухаймо своїх пророків. Слухаймо батька Тараса. Він той, «ким зайнялось і запалало»! З ним треба радитись завжди. А особливо — «во время люте, в остатню тяжкую минуту»...

Завжди радився з батьком Тарасом геній Миколи Вінграновського. І в унісон з Шевченком закликав:


Прозрімо ж! Люди ми чи ні?
1 ... 20 21 22 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворіччя. Книга українця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дворіччя. Книга українця"