Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Старі-старі казки 📚 - Українською

Читати книгу - "Старі-старі казки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Старі-старі казки" автора Оксана Каліна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 25
Перейти на сторінку:
Кажучи сухою юридичною мовою – не зійшлися з дружиною характерами. От такі то гіркі да невеселі пироги. Тож Принц вирішив шукати щастя, і, як водиться це серед мужчин, шукав він його серед баб, пардон, жінок.

– Мені треба влюбиться, – казав Принц за чаркою випадковим співбесідникам, – баба мені нада нова. Хороша баба. От тоді у мене з’явиться мета і інтерес до життя.

– Дак а стару бабу куди дівать? – часто питали випадкові співбесідники, видно, їх теж хвилювала ця тема.

– ………………… – сказав Принц, – я хочу, шоб мене любили таким, як я є, а не на короткому повідку тримали. От я п’яниця і гультіпака, так що? Я вже не змінюся, значить на тобі, люба, такий подарунок. А не хочеш – на хер з пляжу, я тут ляжу, – грюкнув він кулачиськом по столу так, що аж склянки підстрибнули.

Коротше кажучи, вирішив Принц іти шукати нову бабу, яка б полюбила його таким, який він є, і заодно щастя принесла. Але подумав-подумав, і прийняв рішення притвориться свинопасом. Принца, хоч і з половиною королівства, полюбить всяка, а от шоб свинопаса, то тільки та, в котрої по справжньому щира душа. Ось десь приблизно так розсуждав Принц.

Сказано – зроблено. Вирядився Принц у лахміття, вимурзав морду ліца темною фарбою, тай пішов тіпа найматися на роботу. Справа в тім, що Принцове півкоролівста спеціалізувалось на вирощування свиней. Вважай, кожен другий житель тримав свиноферму, велику чи маленьку, це вже хто як міг. А якщо в когось не було свиноферми, то в підсобному господарстві десяток-другий поросяток утримувалось, так що свинопасу робота знаходилась завжди.

Принц вирішив влаштуватись на роботу, куди, як кажуть, Бог пошле. Він взяв карту королівства, тнув в неї пальцем і пішов собі по обраній випадком адресі. Опинився, ні багато, ні мало, у купецькому обійсті. Постукав, двері йому відчинила приємна молода особа у строгому діловому костюмі. «Оце так феміна!» – подумав Принц.

Дівчина якраз була в його смаку: струнка смаглява блакитноока брюнетка.

– На роботу свинопасом візьмете? – спитав Принц.

Брюнетка уважно, ніби просканувавши, подивилась на нього холодними блакитними очима, і сказала:

– Медична довідка про стан здоров’я є?

Принц кивнув в знак згоди.

– Знач так, – вела далі ділова брюнетка, – на роботі не пить, не курить, порносайти не ганять, у «Фейсбуці» не висіть. Зарплата нормальна, але за невиконання попередніх пунктів – звільню.

Принц зачаровано дивився, як рухаються повні губи цієї ділової особи і уже повним ходом уявляв собі, як він з нею… ну, самі розумієте що робить.

«Ось зачекай, ділова ти моя, – думав Принц, – не мине й місяця, як будеш ти за мною хвостиком бігати, на задніх лапках стоять і коє чого просить».

Була у Принца така «манєчка» – будь яку особу жіночої статі, котра йому сподобалась, він вважав своїм святим обов’язком у себе закохать, ну а потім плавно перейти до пошуків іншої. Видно, не було чим зайнятися людині.

Діло зробилося швидше, ніж казка розповідається. Обаяв наш Принц ділову брюнетку в лічені дні – було в ньому щось таке, що неймовірно приваблювало жінок.

Сам Принц наче теж звеселився, бо Ділова йому дуже подобалась: гарна, хвацька, зароблять уміє і в ліжку сумувати не дає. Але через деякий час почала Ділова донімать Принца: мовляв, ти що, так і збираєшся все життя на свинарнику працювати? Треба рости над собою, вчитися заробляти, мужчина повинен то, мужчина повинен сто, а інакше який ти мужчина і т. д.

– А я хочу шоб мене любили таким, як я є! – сказав Принц і потулив від Ділової брюнетки далі щастя шукать.

Знову взяв карту, тицьнув навмання і пішов за адресою. Цього разу випадок привів його до якогось офісного центру. Принц і не знав, що в його королівстві є такий. Він взагалі останнім часом перебував в затяжній депресії з приводу відсутності щастя і державним справам приділяв мінімум уваги.

Через прозорі скляні двері Принц попрямував до стійки адміністратора.

– Свинопасом на роботу візьмете? – задав він вже традиційне питання.

– Який в чорта свинопас? – рявкнув адміністратор – молодий хлопчина, – ти шо в кабінетах на паркеті свиней пасти збираєшся? Вали звідси, доки руки-ноги не попереламував, тут пристойні люди працюють.

Принц хотів було натовкти пику зухвалому офісному «планктону», а ж тут побачив, як сходами спускається дивне біляве створіння з тонкою талією і величезними карими очиськами.

«Фея, – подумав Принц, – німфа, небесне створіння. Така точно не буде зудіть на вухо, тільки цвірінчатиме, як пташинка».

Принц зачаровано дивився на Фею. Вона теж поглянула в його бік і промовила неочікувано низьким, густим, який аж ніяк не в’язався до її небесного образу голосом:

– Нехай зайде до мене в кабінет.

Принц підтюпцем побіг за Небесним Створінням. А Небесне Створіння, як тільки зачинились за ними двері, притисла Принца до стіни і, вважай, згвалтувала його. Правда, він не дуже й опирався.

Коротше, став Принц жити у Небесного Створіння в квартирі. Такого сексу у нього ще в житті не було! Саме ж створіння було вільною художницею, талановитою, конєшно, але з тараканами в голові. Ну, як і у будь якої творчої особистості. А через деякий час Принц зрозумів, що секс для Небесного Створіння, це щось на кшталт акумулятора енергії, вона так заряджається., робить це часто-густо і не з ним одним. Як мужчина у якого присутній нормальний приватно-рабовласницький інстинкт, Принц не зміг таке довго терпіти і пішов. Та й то – ледве ноги виніс, бо ненаситність Небесного Створіння почала порядком його діставати.

На прощання він сказав свою коронну фразу:

– Хочу, щоб любили мене таким, як я є, а не бачили в мені лише секс-машину.

Довго чи коротко, мало чи багато отак «свинопасив» Принц, але щастя так і не дістав. Всюди від нього щось вимагали, навчали, повчали, вказували, виказували і ніхто не хотів любити Принца таким, який він є. Нє, одна, правда, любила. Хороша дівчина: руда, з розсипом смішних веснянок на кирпатому носі. Вона годила Принцу, як могла, і часто повторювала:

– Я люблю тебе, таким, який ти є, з усіма недоліками.

Та Руда швидко Принцу набридла. Вона була правильною дівчинкою, а Принц шукав, мабуть, драйву…

До чого ця, філософсько-заплутана казка, може спитаєте ви? І сама не знаю, навіщо стільки нагородила. Але як сказав хтось з мудрих: кожна дорога має лише десять кроків, якщо ти зробив свої п’ять, а тобі ніхто не йде на зустріч, чи варто взагалі по ній просуватись? Стосунки – процес взаємний, де

1 ... 20 21 22 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старі-старі казки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Старі-старі казки"