Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети, Вільям Шекспір 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети, Вільям Шекспір"

307
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 32
Перейти на сторінку:
Не дорікай, що не пишу ні слова, — Поглянь у дзеркало, й побачиш ти, Що всі слова мої — лише полова, В якій краси твоєї не знайти. Тож чи не гріх прекрасне прикрашати, Це ж сонце кутати в запону хмар. Обкрадуть лиш природи щедрий дар Моїх рядків занадто вбогі шати. Ні! Не вмістить мені в слова все те, Що дзеркало віддасть тобі просте. 104
Рокам краси твоєї не здолати, Такою ж ти була, як стрілись ми. Від того часу три лихі зими Лісів чарівні позривали шати. Спалили тричі в золотім вогні Три осені вбрання весни зелене. Проте здаєшся і тепер для мене Такою ж ти, як і в далекі дні. Як стрілка, що незримо йде на вежі, Карбуючи години в тьмі ночей. Так непомітно для моїх очей Твоя краса лишає давні межі. Дух ув’ядання не страшний тепер, — Коли ти народилась — він помер. 105
Не ідолопоклонство ця любов. Об’єкт моїх захоплень — не ікона. Хоч їй одній, про неї знов і знов Мій тихий вірш, — моя жага бездонна. Любов моя — вірніша день у день, І в правді, в сталості її прикмета, Тому вона, одна вона лишень У кожному рядку мого сонета. Краса, добро і честь — в рядках моїх, Краса, добро і честь — пісень основа. На всі лади відмінюючи їх, Влучнішого я не знаходив слова. В тобі добро, краса і честь зійшлись, Які жили роз’єднано колись. 106
Коли в літописах померклих днів Стрічаю описи облич вродливих І слухаю красі натхненний спів На честь жінок і лицарів поштивих, Палкі слова про осіянну вроду, Врочистий гімн устам, очам, бровам, — Упевнююсь, що в той пісенний храм Ти увійшла, як у свою господу. Провидженням були тобі похвали Співців, що мріяли про твій прихід. Тебе провидячи, вони як слід Краси у давнину не оспівали. А ми, кому явилась нині ти, Знімівши, слів не можемо знайти. 107
І страх мій власний, і землі пророки, Що снять майбутнім, скритим уві млі. Неправду вирекли, сказавиіи, доки Моїй любові жити на землі. І смертний місяць, віщуни зухвалі, Своє затемнення вже пережив, Надія знов звелась на п’єдесталі, І мир несе цвітіння для олив. В моїх рядках по смерті ми воскреснем, І смерть не роз’єднає нас. Вона З косою йде на дикі племена, І їм страшна, німим і безсловесним. Твій пам’ятник з моїх натхненних слів Переживе гробниці королів. 108
Усе вже я про тебе розповів, На що мій дух спромігся й слово щире. Що віднайду, яких докину слів До образу твого, ясний кумире? Нема нічого вже. Та знов і знов Я від кінця вертаюсь до
1 ... 20 21 22 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети, Вільям Шекспір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети, Вільям Шекспір"