Книги Українською Мовою » 💙 Різне » Подорож пiд вiнець, Анна Мінаєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Подорож пiд вiнець, Анна Мінаєва"

1 564
0
27.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Подорож пiд вiнець" автора Анна Мінаєва. Жанр книги: 💙 Різне / 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 84
Перейти на сторінку:

Цікаво, чи це для краси, чи вони всі лікарські?

— Гей! Є хто? — крикнула я, заходячи в хвіртку.

Ні черги до лікаря, ні розпізнавальних знаків довкола. Може, до нього лише за записом?

Може, просто варто було постукати, але я все ж таки вирішила спочатку повідомити про свою появу іншим способом.

Через хвилину двері справді відчинилися. І на ганок вийшов худорлявий чоловік із сірим волоссям. Чи не сивими, а саме сірими. Асиметрична стрижка, де право волосся закриває вухо, а ліворуч — ніби поголені під машинку.

— Здрастуйте, — привіталася я, встигнувши ще відзначити просту чорну сорочку на зав'язках і просторі штани, перехоплені широким поясом на талії. І знову чоботи!

Ні, я нічого не мала проти такого взуття. Але не влітку. Мене і мої починали бентежити. Цікаво, чи можна придбати у місцевих продавців хоч щось, що нагадує кросівки?

— Доброго дня, — чоловік, якому навскідку можна було дати сорок років, подивився на мене з обережністю. — Чи можу я вам допомогти?

— Так, — кивнула я. — Мені б не завадила допомога лікаря.

— Щось серйозне? — цей лікар відчинив двері і жестом запросив увійти всередину.

— Чесно кажучи, не знаю, — не стала брехати я.

Все ж таки якщо прийшла за допомогою до лікаря, то краще говорити все як є. Ні, ясна річ, про переселення душі я не поширюватимуся. Але дізнатися, чи не постраждало тіло Феліції після укусу радіоактивної оси, не завадило б.

Усередині будиночок виявився ще меншим, ніж зовні. Мене пустили в першу кімнату, де містився погано збитий письмовий стіл, дерев'яний стілець з низькою спинкою і щось схоже на кушетку.

Уздовж стін було кілька книжкових шаф. Але, крім паперової продукції, місце там займали флакони та пучки сушених трав.

Схоже, клумби біля будинку все ж таки не для краси.

— Можете сісти, — кивнув у бік кушетки чоловік. — Як вас звати?

— Ма… Моє ім'я Феліція, — поспішно виправилася я, мало не видавши себе з тельбухами. — А ви?..

— Гардефе, — кивнув він, опускаючись на стілець за столом. — І що ж за недугу привів до мене чарівницю?

Оп-па! А в мене що, це написано на лобі?

Ось що означає, що в місцевому туалеті немає дзеркала. Хтозна, чим ми ще з Яном займалися. Може, він мені що непристойне на обличчі написав. А Рейдел не почав псувати враження публіці і не сказав.

— У мене теж є слабий дар, — м'яко посміхнувся місцевий лікар, помітивши мій подив. — Отже, я відчув вашу силу. І все ж, чим я можу вам допомогти, Феліція?

Ну була не була!

— Така справа, — почала я, — мене вжалила величезна оса.

— Ви зараз говорите про вогненну осу? — перепитав лікар, витягаючи з паперів наполовину списаний аркуш і щось намагаючись знайти.

— Так.

А я навіть не згадала, як найманець так їх назвав.

— То й що вас турбує? Як бачу, ви пережили цей напад.

— Так, тільки в голові туман після того випадку, — сказала я, особливо не прикрашаючи. — Хотілося б зрозуміти, чи все гаразд після цього.

— Угу… Вас уперше вжалили?

— Так.

Мене точно!

— Добре, я підготую дещо. А ви…

Він підвівся з місця, не закінчивши фразу. І пройшов до шафи. Взяв щось із верхньої полиці і повернувся до мене. У руках лікаря виявився невеликий жовтуватий футляр. Я навіть сказала б міні-тубус.

Злегка потертий, пом'ятий... Я такі вже бачила.

Але наступне призвело до мене просто в німий шок.

Гардеф відкрив тубус і дістав із нього... звичайний ртутний градусник.

1 ... 20 21 22 ... 84
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подорож пiд вiнець, Анна Мінаєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Подорож пiд вiнець, Анна Мінаєва"