Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

- Ох, дя-якую! Це мій улюблений десерт, - моя помічниця трохи зі стільця не падає від щастя.

І нічого, що у неї перед носом було меню?

Отже, як я пропонував, то нічого їй не треба.

А партнера готова розцілувати.

Тисну в собі гнів на блондинку, поки причепитися мені ні до чого. Вона навіть сорочку застебнула до самого горла. Поводиться скромно, але партнер раз у раз відволікається на неї. Так і бачу його блукаючий погляд крізь сорочку Діани.

- Поставка потрібна в наш центральний розважальний центр. Спочатку візьмемо ваше обладнання на... - перериваюся, помічаючи, що очі партнера косяться повз мене, злегка повертаюся.

- Ду-уже смачний десерт, - задоволено вимовляє тихенько Діана, облизуючи залишки на ложці.

Знущається?

Ковтаю в горлі ком.

Спеціально мене виводить чи ні, але я вже на взводі.

- Так-так, і потім ви підпишите з нами прямий договір. Я правильно розумію? - тепер мене вже партнер кличе.

- Такі умови, вірно, - енергійно киваю.

Ми намагаємося продовжувати переговори і в кінці підписуємо угоди. Але весь мій жах в тому, що постійно стежу, куди дивиться партнер.

- І що я не так зробила? Документи подавала, нічого не забула в офіс забрати. Ваш партнер адже залишився задоволений переговорами.

Еге ж, як це пояснити: “Вам пощастило з помічницею, Максиме”?

В якому місці, питається?

- Нічого! - вибухаю, але відразу беру себе в руки. - Нічого такого, Діано. На сьогодні ти впоралася.

От як мені на неї наїхати, якщо сам собі пояснити не можу, чому так бісився під час переговорів. А може справа в Князєві? Раптом це він дратував? Так-так...слизький тип, точно. Так все і було. Моя реакція на помічницю взагалі ні до чого.

- Якщо я вільна, то мені потрібно в центр міста. На особисту зустріч, - заявляє мені, коли вже взяв напрямок до її дому.

Зупиняюся біля узбіччя. Приїхали, називається.

- Це ще навіщо?

Тримати кандидатуру для нареченої справа непроста. Нервова!

- Мені прям у всьому звітувати треба? Я ж не питаю, куди ви збираєтеся.

- А ти питай, не соромся, - крізь зуби гарчу. - Але все про твої пригоди я повинен знати. Нагадати, що у нас договір і ти погодилася?

Блондинка гмикає, складаючи руки навхрест. Очі закочує вгору, показуючи, наскільки дістав. Але, вибачте, мені теж не посміхається найближчим часом оголосити про заручини і дізнатися, що вона з якимось хлопцем в центрі зустрічається.

- З подругою хочу побачитися. Дозволяється таке фіктивним нареченим?

- Відразу сказати не могла? Ти ж дражниш мене спеціально.

Від обурення Діана підстрибує на сидінні.

- А мені здається, хтось занадто перебільшує. На зустрічі не я психувала і зараз не у мене очі звірині.

Опускаю водійське дзеркало і перевіряю. Кліпаю-кліпаю, нічого звіриного немає. Нехай на себе подивиться, в її очах, так і танцюють хитрі чортики.

Зриваюся з місця, вичавлюючи газ, і везу свій головний біль в інший бік від її будинку. Діана мені підказує адресу кав'ярні. Взагалі-то, вона не раз вже вистрибнути збиралася, але я хочу переконатися, що там її не чекає який-небудь Князєв з десертами. Поняття “подруга” буває розтяжне. І ще мене злить, що я так реагую на самий фіктивний свій договір.