Читати книгу - "Пригоди бравого вояка Швейка"

Останні роки життя Гашек провів у мальовничому провінційному містечку Липниці-над-Сазавою. Тут здійснилася, за його словами, найзаповітніша його мрія: він жив у шинку, де й диктував розділи зі «Швейка». У Липниці йому належав будиночок, на нижньому поверсі якого справді була кнайпа. Здоров'я письменника було дуже слабке, але замість того, щоб дотримуватися приписаної лікарем дієти й лікуватися, Гашек навіть в останній день життя замовив собі добрячу порцію пива і улюблену страву — сосиски, зварені «на круто» яйця з вареною картоплею. Останні розділи книги він диктував, уже не встаючи з ліжка. А потім відвернувся до стіни й помер»...

Тепер у Липниці відкрито музей Гашека. Створив його онук письменника Ріхард, який зараз уже набагато старший за дідуся і зовні страшенно на нього схожий.

***

1958 року побачив світ найкращий з українських перекладів «Швейка». Він належить перу Степана Масляка. Добрий знавець чеської мови, досвідчений перекладач, який двадцять років прожив у Празі, створив блискучу українську інтерпретацію невмирущого твору. Моментами його переклад видається навіть смішнішим за оригінал — українська мовна стихія наближає героя роману мало не до українського типажу.

Звісно, півстоліття тому, коли перекладався цей твір, чимало питомо українських слів було табуйовано, іноді доводилося калькувати «совєтизми». У нашому виданні певною мірою підправлено ті дрібні «мухи». Наприклад, таку наскрізну кальку, як «насмілюсь доповісти» (з російського «осмелюсь доложить»), що віддзеркалює споконвічне північне раболіпство нижчого перед вищим, перекладено активним і рівноправнішим «гол шу слухняно» — типовим звертанням в українському війську на початку XX ст., тобто в часи бравого вояка Швейка. Зрештою, німецьке «Ich melde gehorsam» приблизно так і перекладається. Правки торкнулися також і деяких віршів.

Наше видання цього найвизначнішого твору чеської літератури виходить у світ з конгеніальними ілюстраціями ще одного чеха — Гашекового приятеля і активного співтворця «Швейка» Йозефа Лади.

***

...Ох, який бо він і справді бравий вояк, який хвацький оповідач, цей хитрющо-простакуватий, цей дуркувато-зворушливий Швейк, котрий (як про це не раз уже писалося й малювалося) разом з іншими літературними титанами, такими, як Гамлет і Дон-Кіхот, упевнено тримає на собі нашу читацьку планету.

Примітки

1

Ерцгерцог Фердинанд (1863—1914) — Франц Фердинанд фон Есте, небіж австро-угорського цісаря Франца Йосифа І; був убитий разом із своєю дружиною Софією, герцогинею Гогенбезькою (яка походила з онімечених чеських графів Хотек) у Сараєві 28 червня 1914 р.;

Конопіштє — невеличке село біля Бенешова; маєток ерцгерцога Фердинанда в Чехії.

2

Не треба було у них тієї Боснії і Герцеговини відбирати. — У 1908 р. Австро-Угорщина анексувала Боснію і Герцеговину.

3

Пам'ятаєте того пана Люкені, що проштрикнув терпугом нашу небіжку Єлизавету. — Луїджі Лукені 10 вересня 1898 р. вбив австрійську цісареву Єлизавету, дружину Франца Йосифа І.

4

Пам'ятаєте, як оті португальці підстрелили свого короля? — 1 лютого 1908 р. у Ліссабоні було вбито португальського короля Карла І, спадкоємця трону Людовіка.

5

Тацки — глиняні підставки під кухлі пива.

6

... Радив кожному прочитати, що саме написав про ці вищезгадані речі Віктор Гюґо, переказуючи останню відповідь старої гвардії Наполеона англійцям у битві під Ватерлоо. — Наполеонівська гвардія на пропозицію англійців здатися відповіла словами: «Merde! (лайно!) Гвардія вмирає, а не здається».

7

Панкрац — в’язниця для політичних в’язнів у районі Праги з тією ж самою назвою.

8

Младочех — член чеської партії в Австро-Угорщині, лідером якої був д-р Карел Крамарж.

9

Бржетіслав Людвік — невигаданий персонаж. У Будейовицях справді був такий торгівець худобою, але нещастя, описаного Гашеком у романі, з ним ніколи не траплялося. Цей Людвік був другом Гашека з дитинства. За зневагу до свого імені, використаного в романі, Бржетіслав Людвік видав у 1946 р. брошуру про автора «Пригод бравого вояки Швейка», у якій навів деякі подробиці з особистого життя Гашека.

10

... Яреш, що сторожував біля ставків... — Гашеків дід. Він був доглядачем ставків князя Шварценберґа.

11

...втратив сина Рудольфа ще молодим, у розквіті сил... — Єдиний син Франца Йосифа І — Рудольф — 1889 р. трагічно загинув у Мейєрлінґу, куди їздив на полювання. Таємниця його смерті залишилася нез’ясованою.

12

... потім десь пропав його брат Ян Орт... — Ерцгерцог Ян з династії Габсбурґів у 1889 р. зрікся свого титулу і, взявши ім’я і прізвище Яна Орта, пропав безвісти.

13

... брата — мексиканського цісаря — застрелили в якійсь фортеці під муром. — Ерцгерцог Фердинанд Максиміліан Габсбурґ у 1864 р. одержав престол цісаря Мексики. Згодом був узятий в полон і розстріляний мексиканськими республіканцями під муром фортеці Кверетаро.

14

...показав орлика... — на значку агентів таємної поліції Австро-Угорщини було зображено герб із двоголовим австрійським орлом.

15

Атентат — замах.

16

«Гей, слов'яни» — пісня «Гей, слов’яни» була складена в Празі 1834 р. словаком Само Томашіком. Надрукована в Словаччині 1838 р., її співали на мотив польської мазурки. Пісня здобула широку популярність серед слов’ян і вважалася гімном слов’янських народів.

17

Стулити писок і служити далі (нім.).

18

Ломброзо Чезаре (1835—1909) — італійський професор психіатрії, який у своїх працях намагався довести, що причини злочинів треба шукати в успадкованих психологічних особливостях організму злочинців. Але жодна з його книжок не має назви «Про типи злочинців».

19

«Національна політика», «сучка» — газета, що почала виходити 1883 р. За безпринципність і прислуговування владі її в народі прозвали «сучкою». Газета перестала виходити 1945 р.

20

Іспанські чоботи — середньовічне знаряддя тортур.