Читати книгу - "Яр"

Першим помітив гостю Колько. Він сказав:

— O-о, тьотя!

Паша визирнула з сіней і знову сховалася, кинувши в хату:

— Ота йде, пані!..

Ганна Базилевич стала на порозі:

— Можна к... до вас?

Паша прибрала чемного вигляду й одповіла:

— Можна, чого ж...

— Добрий день.

— Доброго здоров'я, — відповіла за всіх Паша, я ж упіймав на собі допитливий Оленчин погляд. Я й сам був розгублений не менше за неї й не знав, як повестися. Паша й тут виручила: — Сідайте в нашій хаті... хоч ми вже й усіх заміж повидавали.

Цей жарт був абсолютно недоречний, одначе пані Ганна мов і не звернула на нього жодної уваги. Вона сіла на краєчку лави й сказала до мене:

— Я по... я в справі одній прийшла. Поговорити треба.

— Угу, — не знати з якої речі, буркнув я й зашарівся.

Пані Ганна дивилась то на Пашу, то на Оленку, ті блимали на неї й мовчали.

— Одна дуже, так би мовити, конфіденційна справа...

Жінки, либонь, і не чули досі такого мудрого слова, але, підкоряючись інстинктові, Паша кахикнула й озвалася до дитини:

— Ти куди ото штанці тягнеш, порвеш, тоді де я тобі наберуся! — І ухопивши малюка, понесла його Надвір, хоч Колько досі безневинно посмикував себе за єдину підтяжку.

Оленка, бліда, мов крейда, встала з ліжка, де досі мостилася, і, зачепившись боком за ріжок столу, вийшла вслід за Пашою. Я сидів і намагався висмоктати з недопалка бодай ще ковток диму, але пожовклий шматик самокрутки вже шкварчав на губах.

— Вот на, почитай, — сказала Ганна й простягла мені добре побганий аркуш синього паперу, списаного дрібним нервовим почерком, у якому я відразу впізнав Ганнину руку.

— Що це таке?

— Почитай, — уперто проказала Ганна, і я взявся читати.

«1. Наполеон народився 1760 року.

Гітлер народився 1889 року.

-----------------------------------

(1889-1760=129 р.)

2. Наполеон прийшов до влади 1804 року.

Гітлер прийшов до влади 1933 року.

-----------------------------------

(1933-1804=129 р.)

3. Обом на той час було по 44 роки.

4. Наполеон увійшов у Відень 1809 року.

Гітлер увійшов у Відень 1938 року.

-----------------------------------

(1938-1809=129 р.)

5. Це сталося в обох випадках через п'ять років після приходу до влади.

6. Наполеон напав на Росію 1812 року.

Гітлер напав на Росію 1941 року.

-----------------------------------

(1941-1812=129 р.)

7. Обидва це зробили, коли їм було по 52 роки...»

Я стенув плечима й сторопіло подивився на Гайну:

— Що це за гороскоп?

— А ти читай, побачиш...

Я знову схилився над папірчиною, бо в кімнаті поволі западали сутінки.

«8. Наполеон програв війну 1816 року.

Гітлер програє війну 1945 року.

-----------------------------------

(1945-1816=129 р.)

9. 1816 р. Наполеонові було 56 років.

1945 р. Гітлерові буде 56 років».

Я подивився на Гайну Базилевич. Вона мовчала, сидячи до мене боком. Її класичний, мов з мармуру виточений профіль здавався на тлі стемнілої кімнати майже невірогідним. Це все можна було сприйняти за нереальність, облудний сон, але я потер пальцями папірчину, і вона м'яко зашаруділа.

— Де це ти взяла?

— Хіба тобі не однаково?

— А все ж таки?

— У тобі, може, прокинувся поліцай?

Вона сміялася з мене, і я затих, але від щойно прочитаного по спині й досі пробігали мурахи.

— Гороскоп, — сказала пані Ганна.

— Що?

— Я й досі не можу отямитись.

— Так не довго зробитися й містиком, — потвердив я.

Вона палко заперечила:

— Але ж не може того бути, щоб усе так співпадало!

Я угукнув і знову подививсь у папірець.

— Здається, усі факти точні. Де ти це взяла? — вдруге спитав я в неї, хоч знав, що того, може, і не належало б робити.

Однак Ганна відповіла:

— Дав лейтенант Газе.

Я аж сіпнувся: Газе?!. По хвилині-другій відважився на