Читати книгу - "Фантастика Всесвіту. Випуск 3"

Там ішлося про те, ніби під час однієї з багатьох громадянських воєн, які так часто спалахували в минулому столітті, Лоренсо Даса був посередником між урядом ліберального президента Акілео Парри і таким собі Йозефом Коженьовським, поляком з походження, який перебував тут протягом кількох місяців з екіпажем торговельного судна «Святий Антуан», яке ходило під французьким прапором, намагаючись налагодити підпільну торгівлю зброєю. Коженьовський, який згодом здобув усесвітню славу під ім’ям Джозефа Конрада, невідомо в який спосіб установив зв’язок із Лоренсо Дасою, і той купив у нього вантаж зброї для уряду, причому всі доручення та квитанції були в повному порядку, а за товар сплачено пробіруваним золотом. Згідно з версією газети, Лоренсо Даса потім заявив, ніби на його склади вчинили напад і зброя зникла, а насправді він перепродав її за подвійну ціну консерваторам, що воювали проти уряду.

Розповідалося також у «Справедливості», ніби Лоренсо Даса скупив за безцінь у англійської армії зайві чоботи — в ті часи, коли генерал Рафаель Рейєс заснував військово-морський флот, — і завдяки, цій одній операції за півроку подвоїв свій статок. Як запевняла газета, коли вантаж прибув у порт призначення, Лоренсо Даса відмовився прийняти його, бо надійшли тільки чоботи на праву ногу, але був єдиним покупцем, коли митниця, згідно із законом, влаштувала розпродаж, і купив увесь товар за чисто символічну ціну в сто песо. Тими самими днями його спільник скупив на тих самих умовах вантаж чобіт на ліву ногу, який прибув на митницю в Ріоачі. Після того як чоботи спарували, Лоренсо Даса скористався своїми родинними зв’язками з Урбіно де ла Кальє і продав чоботи новоствореному військово-морському флотові, здобувши зиск по дві тисячі на сотню.

На закінчення «Справедливість» повідомляла, що насправді Лоренсо Даса виїхав у Сан-Хуан-де-ла-Сьєнагу в кінці минулого століття не в пошуках клімату для майбутнього своєї дочки, як мав звичай повторювати, а через те, що його спіймали на вельми прибутковій діяльності, — він домішував до імпортного тютюну дрібно нарізаний папір і проробляв це так спритно, що курці з найвитонченішим смаком не помічали ошуканства. Також розкрилися його зв’язки з підпільною міжнародною компанією, що наприкінці минулого століття робила надзвичайно зисковий бізнес — нелегально перевозила з Панами китайців.

І навпаки, сумнівна історія з мулами, що так зашкодила колись його репутації, була як тепер з’ясувалося, його єдиною чесною комерційною операцією.

Коли Флорентіно Аріса підвівся з ліжка, ще з незагоєними ранами на спині й уперше в своєму житті з ціпком у руках замість парасольки, його першим виходом з дому став візит до Ферміни Даси. Вона здалася йому незнайомою, руйнівні ознаки старості були дуже помітні на її шкірі, а настрій у неї б^в такий, що йому розхотілося жити на світі. Доктор Урбіно Даса під час двох візитів, які він зробив Флорентіно Арісі, коли той перебував у своєму домашньому ув’язненні, казав йому, з яким жахом прочитала мати оті дві публікації в «Справедливості». Перша розбудила в ній такий нестямний і нерозважливий гнів на чоловікову невірність та зраду подруги, що вона відмовилася від звички раз на місяць, у неділю, навідувати родинну усипальницю, бо її доводило мало не до сказу, що він не може почути у своїй домовині всіх прокльонів та лайки, які їй кортіло викрикнути йому; вона ладна була зітнутися з мерцем. А Лукресії дель Реаль вона просила переказати через людей, які охоче взялися виконати це доручення, що її втішає принаймні те, що серед безлічі осіб, з якими Лукресія переспала в ліжку, був бодай один чоловік. А коли вона прочитала статтю про Лоренсо Дасу, то важко було сказати, що її більше вразило, — сама стаття чи запізніле відкриття істинного обличчя батька. Але те чи те, а може, й те і те водночас завдало їй страшного удару. Волосся кольору чистої криці, яке так ушляхетнювало її обличчя, стало схоже на жовту кукурудзяну волоть, а гарні очі пантери вже не спалахнули колишнім блиском навіть у хвилини гніву. Нехіть до життя виразно проступала в кожному її жесті. Хоч вона давно уже зреклася звички до куріння, коли зачинялась у ванній чи ховалася якось інакше, але тепер знову повернулася до неї, причому курила тепер на людях і з невтримною жадібністю, спочатку сигаретки, які скручувала для себе сама, як їй завжди подобалося, а потім і звичайнісінькі, куплені у крамниці, бо вже не мала ні часу, ні терпіння скручувати їх. Чоловік, який не був би Флорентіно Арісою, запитав би себе, що могло обіцяти майбутнє старому дідові, такому як він, кульгавому, із вкритою струпами від незагоєних ран спиною, і старій жінці, яка нічого вже не прагне в житті, окрім смерті. Але Флорентіно Аріса подивився на все це іншими очима. Він добачив іскорку надії в попелі катастрофи, бо йому привиділося, ніби лихо додало Ферміні Дасі величі, що гнів зробив її гарнішою, а відраза до життя повернула їй дику вдачу її двадцяти років.

Вона мала тепер нові підстави бути вдячною Флорентіно Арісі, бо відразу після появи мерзенних публікацій він послав до «Справедливості» повчального листа про етичну відповідальність преси та обов’язок ставитися з повагою до чужої честі. Листа там не було надруковано, але автор надіслав копію до «Комерційного вісника», найдавнішої і найповажнішої серед газет Карибського узбережжя, і ця газета надрукувала його на першій сторінці. В листі, підписаному псевдонімом «Юпітер», було стільки розважливих, глибоких та блискуче сформульованих аргументів, що його автором вважали когось із найвідоміших місцевих письменників. То був єдиний голос посеред пустельного океану, але прозвучав він гучно і почули його далеко. Ферміна Даса відразу вгадала, хто автор листа, хоч ніхто їй цього й не сказав, бо впізнала деякі думки й Прочитала навіть одну буквальну фразу з моральних роздумів Флорентіно Аріси. Отож прийняла вона його зі щирим почуттям, яке мовби відродилося на пустирищі її розпуки.

І саме в ті дні, одного суботнього надвечір’я Америка Вікунья, зайшовши до спальні на вулиці Вікон, чисто випадково, не шукаючи умисне, знайшла в незамкненій на ключ шафі машинописні копії роздумів Флорентіно Аріси та рукописні листи Ферміни Даси.

Доктор Урбіно Даса зрадів, коли поновилися візити, що так збадьорювали його матір. На відміну від своєї сестри Офелії, яка прибула на першому ж