Читати книгу - "Спомини"

">[939]. Він прощається зі своїм народом словами: “Можу, отже, сказати словами Євангелії, що «вже і притчами не промовлятиму до Вас» (Ів 16:25), і ці слова хай будуть для Вас висловом моїх поучень, піднесення на дусі і моєї любови до Вас, моє Духовне Стадо, мій дорогий український народе, якого я є сином і якому я старався ввесь вік свій служити”[940]. Він виразно усвідомлює, що не йому судилося збирати плоди своїх зусиль, одначе “почату працю треба продовжувати і її завершувати. Ще стільки осталось для виконання. Та Господь звичайно так заряджує, що «один сіє, а хтось інший жне» (Ів 4:37)”[941]. Його “Заповіт-Завіщання” могутнім кінцевим акордом закликає майбутні покоління України до стійкости та витривалости у вірі.

З цими думками великого Ісповідника доручаємо читачам, майбутнім поколінням, цей унікальний твір патріярха Йосифа, який, без сумніву, увійде до першоджерел історії та мартирології нашої Церкви у XX столітті.

о. Іван Дацько, Марія Горяча

Перелік ілюстрацій

Вкладка І (після с. 128)

1. Родинне дерево Йосифа Сліпого

2. Родинна хата, у якій пройшло дитинство Йосифа Сліпого

4. Спільна могила батьків Йосифа Сліпого, брата Романа та сестри Євгенії

3. Церква у с. Заздрість, збудована на кошти Романа Дичковського, діда Йосифа Сліпого

5. Йосиф Сліпий під час навчання за кордоном

6. У день пресвітерських свячень Йосифа Сліпого в Уневі, 30 вересня 1917 р.

7. Після свячень

8. Йосиф Сліпий — ректор духовної семінірії у Львові

9. Йосиф Сліпий із семінаристами на прогулянці, 1926 р.

10. Апостольське благословення папи Пія XI для Йосифа Сліпого як ректора семінарії, 1925 р.

11. У дворі семінарії перед пам’ятником митрополитові Андрею Шептицькому роботи Андрія Коверка, 1930-ті роки

12. Йосиф Сліпий під час прощі до Святої Землі, 1933 р.

13. На з’їзді у Пинську разом з учасниками з’їзду, 1934 р.

14. Урочистості в Греко-католицькій богословській академії у Львові з нагоди відвідин апостольського візитатора Яна Гудечека, 4 листопада 1934 р.

15. Йосиф Сліпий із семінаристами колегії св. Йосафата в Римі, 23 травня 1937 р.

16. У Римі перед дверима колегії св. Йосафата, 1938 р.

17. Літургія в базиліці св. Петра в Римі з російським католицьким єпископом Олександром Євреїновим, 1938 р.

Вкладка II (після с. 480)

18. Єпископ Никита Будка (1877–1949) — генеральний вікарій з 1927 р.

19. Никита Будка в тюрмі, 1945 р.

20. Єпископ Миколай Чарнецький (1884–1959) — апостольський візитатор для греко-католиків Волині та Полісся

21. Василь Величковський (1903–1973) — підпільний єпископ з 1963 p., місцеблюститель глави УГКЦ в Україні

22. Владика Миколай Чарнецький у домовині, квітень 1959 р.

23. Йосиф де Вохт (1903–1956) — адміністратор Львівської архиєпархії у 1945–1948 pp.

24. Іван Зятик (1899–1952) — адміністратор Львівської архиєпархії у 1948–1950 pp.

25. Адріян Зафійовський (1882–1973) — адміністратор Львівської архиєпархії у 1950–1963 pp.

26. Йосафат Коциловський (1876–1947) — єпископ-ординарій Перемиської єпархії з 1917 р.

27. Григорій Лакота (1883–1950) — єпископ-помічник Перемиської єпархії з 1926 р.

28. Григорій Хомишин (1867–1945) — єпископ-ординарій Станиславівської єпархії з 1904 р.

29. Іван Лятишевський (1879–1957) — єпископ-помічник Станиславівської єпархії з 1929 р.

30. Іван Слезюк (1896–1973) — підпільний єпископ з 1945 р.

31. Симеон Лукач (1893–1964) — підпільний єпископ з 1945 р.

32. Теодор Ромжа (1911–1947)- єпископ-помічник з 1944 p., ординарій Мукачівської єпархії з 1946 р.

33. Олександр Хіра (1897–1983) — генеральний вікарій з 1944 p., підпільний єпископ Мукачівської єпархії з 1945 р.

34. Павло Гойдич (1888–1960) — єпископ-ординарій Пряшівської єпархії з 1927 р.

35. Василь Гопко (1904–1976) — єпископ-помічник Пряшівської єпархії з 1947 р.

36. Климентій Шептицький (1869–1951) — екзарх європейської частини Росії та Сибіру

37. Миколай Чарнецький (1884–1959) — екзарх Волині, Підляшшя та Холмщини

38. Йосиф Сліпий (1892–1984) — екзарх Великої України

39. Антон Неманцевич (1893–1943) — екзарх Білоруси (фото зі сайту: http://traditio-ru.org).

40. Микола Ревть (1914–1988) — адміністратор Західного Сибіру

41. Ілля Блавацький (1911–1988) — адміністратор Центрального Сибіру

42. Степан Ратич (1890–1968) — адміністратор Східного Сибіру

43. Олексій Зарицький (1912–1963) — адміністратор Казахстану

44. Іван Пасіка (1892–1968) — адміністратор Далекого Сходу

45. Йосафат Федорик (1897–1979) — адміністратор Південної Азії

46. Йосиф Кучинський (1904–1982)

47. Владислав Буковинський (1904–1974)

48. Броніслав Джепецький (1906–1973)

49. Альфонс Сварінскас (1925–2014)

50. Станісловас Кішкіс (1900–1995)

51. Петрас Равда (1894–1974)

52. Йонас Бальчунас (1927–2008)

53. Пранас Рачунас (1919–1997)

54. Александр Маркевічус (1913–1990)

Вкладка III (після с. 544)

55. Йосиф Сліпий — архиєпископ

56. У Празі з о. Августином Волошиним, 14 травня 1942 р.

57. Йорданське свячення води з єпископом Миколаєм Чарнецьким на площі Ринок у Львові, 19 січня 1943 р.

58. На похороні лікаря Мар’яна Панчишина з владиками Никитою Будкою та Миколаєм Чарнецьким, жовтень 1943 р.

59. Митрополит Андрей Шептицький на катафалку

60. Митрополит Йосиф Сліпий на похоронній процесії

61. Йосиф Сліпий — в’язень, квітень 1945 р.

62. Судова справа Йосифа Сліпого, 1945–1946 pp.

63. Ініціятивна група з возз’єднання УГКЦ із РПЦ

64. Отець Володимир Лиско

65. Отець Михайло Осадца

66. Отець Іван Чорняк

67. Отець П’єтро