Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Пазурі Дракона, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пазурі Дракона" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 37
Перейти на сторінку:
Частина 17. Подарунок

Коли Рексар уранці прийшов до кімнати Кіри – її там не було. Чорт, не могла ж вона втекти? Перевіривши ліс, чоловік знову вдарився головою в глайдер. Так, принаймні вона не відлетіла. Привівши в зал свою команду на тренування він побачив, що тренер Руслан стоїть осторонь і недобро дивиться в кінець зали, на один з боксів у якому горіло світло. Віддавши команді вказівки та розставивши пари на спаринг, Рексар підійшов до тренера.

Вона там уже дев'яту годину. - першим сказав Руслан, коли Рексар підійшов. - Що сталося вчора вночі? Нічого серйозного. – відповів йому чоловік. Виплеск душі це "нічого серйозного", Рексар. - сказав Руслан і подивився на чоловіка. - Поговори з нею, доки не вбилася.

Тренер пішов до спаринг рингів і почав поправляти бійців. Рексар же попрямував у бік боксу і, підійшовши, глянув на консоль. Налаштування складності були на межі, різні техніки бою, різна зброя, велика кількість ворогів. Чоловік знову глянув на дівчину у боксі. Вона билася з усіма одночасно, трансформуючи єфеси в своїх руках за долю секунди в нові типи зброї, ухилялася від атак, вкладала всю силу в удари, вирубувала дроїдів один за одним і немов тінь металася між ворогами на величезній швидкості, а в цій тіні виблискували лише палаючі очі. Зупинивши тренування, двері відчинилися і Рексар увійшов усередину.

О, привіт! – весело сказала дівчина, від чого Рексар здивувався. - Добре, що ти прийшов. Зайнятий зараз? Ні, не дуже. Ось привів своїх хлопців на тренування. - відповів він. Ідемо зі мною, покажу напилення на костюмі! - я схопила його за руку і потягла за собою. Проходячи повз Руслана я весело сказала. - Шостий бокс вільний, а Рексара я вкраду! - і тягнучи чоловіка за собою вибігла із зали під здивовані погляди найманців та тренера.

Добігши до своїх апартаментів, я відчинила двері і завела все ще здивованого Рексара всередину. На столі лежав костюм, над яким ми з ним працювали минулої ночі.

Дивись! - я одягла рукавичку і ввівши команду на браслеті моя рука стала невидимою. Вааааау! - він тут же взяв мою руку. - Я її відчуваю, відчуваю пальці, кисть, але не бачу! Що це за газ у балонах? - він захоплено глянув на мене. Так, особиста розробка! - я задоволено посміхнулася. - Подобається? Звичайно! Це неймовірно! І весь костюм такий? - він намагався придивитися, спрямовував мою руку на світло, притулив до столу, але все ж таки вона залишалася невидимою. Ага! – я радісно закивала. Дуже круто .. - чоловік знехотя відпустив мою руку і я зняла рукавичку, попередньо відключивши невидимість. До речі .. - я відійшла до столу і взяла звідти пару єфесів, трохи більше моїх. - Тримай. Потрібно внести нові налаштування? - простогнав чоловік. - Мені цей код уже снився сьогодні. Бери тобі кажуть. - сказала я, блиснувши очима.

Чоловік узяв єфеси, і ті зміями полізли по його руках. Повернувшись назад у долоні ефеси стали більшими, покрилися різьбленням із хитромудрими візерунками та легкими срібними лініями.

Ти ж казала, ніби вони індивідуальні і слухаються тільки тебе? - хитро глянув на мене Рексар. Мої – так. - відповіла я. Ти... Ти віддаєш їх мені? - він підвів на мене здивований погляд. Дарую. Так. Але чому? - він все ще здивовано дивився на мене, не розуміючи. Тому що мені соромно дивитися, як один із Чистих, якого я знаю, і один із небагатьох, кого поважаю, використовує таку жахливу зброю. - я посміхнулася і почухала його за вушком. - А натомість ти дозволиш мені робити так! Ммммрррррр. - чоловік заплющив очі і замуркотів. - Ти будеш єдиною, кого я не вбиватиму за це… Ти тільки дивися, остаточно в кота не перетворюйся.. А то ще почнеш собі яйця вилизувати.. - я засміялася і тут же ухилилася від захвату чоловіка, відбігши на пару кроків. Ох, Кіро, тобі лиха не минути! – хижо посміхнувся чоловік і кинувся на мене. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 21 22 23 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пазурі Дракона, Kira Night"