Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сергій усміхнувся:
- Може бути й так. А ти знаєш, якщо наша касирка Наташа спізнюється, то це до того, що сьогодні на дворі буде сильний дощ і всі підуть до нас.
Пірат посміхнувся:
- Я з тобою згоден.
Сергій:
- А щоб не затримувати відвідувачів біля входу і не примушувати чекати на прихід Наталки, я пропоную те, щоб ти зайшов у кабіну продажу квитків і продав кілька. Щоб відвідувачі не чекали на прихід касира, а я замість тебе буду на вході і перевірятиму квитки.
Пірат посміхнувся:
- Я не знаю, що тобі сказати. Краще дочекаємося Наташі. Можливо вона скоро прийде і вже сама продаватиме квитки.
Сергій подивився в очі Пірата:
- Не кажи так. Навіщо затримувати відвідувачів. Скажи мені навіщо, якщо можна самому продати квитки.
Пірат:
- Краще буде, якщо Наташа сама продаватиме квитки відвідувачам.
Сергій:
- А мені б не хотілося, щоб відвідувачі стояли на вулиці й чекали на прихід продавця квитків, який мав би вже як дві хвилини тому бути на своєму місці.
Пірат:
- Наташа скоро буде. Почекай ще кілька хвилин.
Сергій:
- Люди хочуть побачити наш морський світ.
Пірат:
- Я тебе розумію. Краще почекати.
Сергій з усмішкою відповів:
- Я не можу дивитися коли біля океанаріуму стоять відвідувачі і чекають на відкриття закладу. Не хочу бачити як люди чекають щоб до нас зайти.
Пірат:
- Вибач, Сергію, але я не може ні чого вирішувати. У нас є керівництво і воно встановлює правила закладу. Люди повинні почекати коли прийде касир і продасть їм квитки.
Сергій:
- Я з тобою згоден. Такі правила, а їх порушувати не можна.
Пірат:
- Так. Це робота, яку я давно шукав і я не хочу її втратити за порушення правил. Я ціную свою роботу.
Сергій:
- Я теж ціную свою роботу і люблю її всім серцем. Я тебе розумію. Вибач що я так швидко і не подумав почав говорити про квитки. Я просто розхвилювався, коли побачив, як відвідувачі стоять біля дверей, а Наташі немає на касі. Не хочеться щоб хтось нас чекав.
Пірат:
- Я тебе розумію але в нас своя робота, а в Наташі своя робота. Кожен повинен виконувати свою роботу, а не за когось, адже я там нічого не знаю, що мені потрібно роботи з касовим апаратом.
Сергій усміхнувся:
- Це не рибок годувати і не посміхатися при зустрічі відвідувачів і бажати їм гарного відпочинку. Це робота з грошима.
Пірат:
- Так. У кожного своя робота і кожен має її дотримуватися.
Сергій:
- Я не пам'ятаю. Я ж відповідальний тут за все поки немає керівництва і можу виконувати будь-яку роботу. Мене кілька днів тому призначили відповідальним за океанаріум у той час, коли на місці немає керівництва.
Пірат подивився на Сергія великими очима:
- Нічого собі. Я про це не знав.
Сергій:
- Я теж не знав, поки не згадав. Тож я можу робити роботу за інших робітників і повністю несу відповідальність за те, що щось буде не так. Тож нема за що хвилюватися.
Пірат:
- Це гарна новина. Я радий за тебе, Сергію, що тебе призначили керівником закладу.
Сергій:
- Не зовсім керівником. Я тут роблю за всіх усю роботу.
Пірат:
- Я тебе розумію, але це теж приємна новина. Можеш мною керувати і давати мені різні вказівки.
Сергій:
- Ні. Керувати тобою я не буду, а ось допомагати в роботі я буду з радістю.
Пірат:
- Приємно чути від тебе теплі слова.
Сергій:
- Не будемо гаяти час і почнемо робити роботу. Іди вниз і подивися, чи все прибрано в кімнатах, а потім посядеш місце біля сходів на вході й покажеш людям дорогу, а я піду в касу й продаватиму квитки новим відвідувачам.
Пірат:
- Гаразд. Я з радістю приберу сміття в кімнатах.
Сергій:
- Сміття вже прибрали. Просто пройдися по кімнатах і подивися чисто там чи ні, а то я поспішаючи сьогодні відкрити заклад, можливо, щось не зробив і залишив пляму на акваріумі. Сходи подивися.
Пірат:
- Добре.
Пірат пішов сходами дивитися кімнати, а Сергій подивився на спину Пірата і тихо про себе сказав:
- У мене такого ніколи не буває, щоб хоч одна пляма залишилася на акваріумі, а от комусь у кімнатах треба бути. Тепер мені потрібно продати квитки відвідувачам і повернути Пірата на своє місце, а мені зайняти своє. Пірат поставить біля входу, а мені потрібно бути біля рибок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.