Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Пірат тихо сказав, коли зайшов у першу кімнату і почав шукати на склі плями:
- Якщо щось буде не так, то Сергій візьму на себе відповідальність. І йому нічого за це не буде. Його не звільнять, - усміхнувся, - я все роблю на благо. Усе буде добре. Я зараз зроблю роботу Сергія, а він зробить роботу Наташі і коли вона прийде на роботу, то тоді кожен займе своє місце.
Сергій подумав:
- Я зараз людям продам квитки і вони зайдуть в океанаріум, і я повернуся на своє робоче місце. Сподіваюся, що за цей час Наташа повернеться на роботу і займе своє робоче місце.
Сергій зайшов у касу і подумав про себе, відкриваючи вікно для продажу квитків:
- Є люди, які завжди спізнюються на роботу, і бувають такі моменти, коли людина не часто вчасно приходить на роботу, і тут нічого такого немає. З цим потрібно щось робити. Людина якщо працює, то вона працює і вчасно приходить на своє робоче місце, а тут Наташа постійно спізнюється. Щось тут не так. Може згадати сьогодні ввечері бажання у Золотого ската, щоб Наташа ніколи більше не спізнювалася. Так потрібно зробити. Сподіваюся на те, що вона скоро буде. Можливо десь затрималася в дорозі, а можливо в неї був такий солодкий сон, що вона не хотіла покидати свій світ снів і підніматися на роботу, а можливо вона гуляла впродовж цілої ночі десь у нічному клубі та не подивилася на час і невчасно прийшла додому, а тепер запізнюється на роботу. Тут можливо все що завгодно. Я вважаю, що не потрібно грати в гру можливо і неможливо. Я краще продам кілька квитків і не буду думати про такі речі. Я нічого не знаю.
Сергій відкрив вікно для продажу квитків і продав шість квитків по двісті гривень.
Кожен відвідувач узяв по квитку і поклав на тарілку для грошей гроші. Сергій продав усім, хто чекав на відкриття океанаріуму, квитки, і в цей час у маленьку кімнату продавця квитків забігла Наталя й одразу сказала:
- Сергію! Вибач за запізнення.
Сергій усміхнувся:
- Доброго ранку. Нічого. Я вже продав квитки сьогоднішнім відвідувачам. Я все зробив і я радий, що ви запізнилися на п'ять хвилин, а не на двадцять п'ять.
Наташа:
- Сергію вибач, на дорозі були затори.
Сергій усміхнувся:
- Я все розумію і нічого вам не кажу. Таке буває часто і на такий випадок, якщо хтось запізнюється на роботу, я можу як керівник установи за відсутності керівництва виконувати всю роботу і давати всім різні вказівки. Не хвилюйтеся все добре. Ще я можу робити роботу за всіх, бо я це постійно роблю.
Наташа:
- Спасибі вам Сергій, що ви виконали за мене мою роботу.
Сергій відповів:
- Не моя за що. Це також моя робота стежити за тим, щоб в океанаріумі виконувалася вся робота.
Наташа:
- Дякую.
Сергій:
- Добре. Я піду займатися своїми справами. Ще потрібно повернути на місце Пірата, а то він зараз виконує мою роботу і витирає плями на склі, а йому потрібно зайняти своє місце біля входу на сходах і зустрічати відвідувачів.
Наташа:
- Не буду вас затримувати.
Сергій:
- Гарного вам робочого дня.
Сергій спустився по сходах і взяв радіостанцію, через яку спілкувався з кожним працівником закладу, і завдяки їй ніхто ні за ким не бігав і не шукав. Натиснув на кнопку радіостанції:
- Пірат. Виходь нагору.
Пірат одразу відповів:
- Усе, я йду.
За хвилину Пірат вийшов із загального залу та піднявся на сходи до Сергія:
- Ти всі квитки встиг продати?
Сергій усміхнувся:
- Майже всі. Наташа прийшла після того, як я продав квитки. Вона сказала, що довго їхала на роботу через затори на дорозі.
Пірат:
- Їй далеко до нас їхати. Таке іноді трапляється.
Сергій:
- Добре. Я пішов займатися своїми справами і скоро до нас прийдуть перші відвідувачі. Тож чекай їх і посміхайся їм.
Пірат:
- Добре. Як завжди я завжди посміхаюся.
Сергій:
- Добре що хоч ти не запізнився на роботу, а то мені довелося за всіх виконувати роботу і бігати по всьому залу та розважати відвідувачів своєю частою появою перед ними. Цікаво якщо так було, то про що вони б подумали?
Пірат усміхнувся:
- Що ти тут один працівник і виконуєш один за всіх роботу.
Сергій:
- Я з тобою повністю згоден.
Пірат:
- А це було б цікаво побачити обличчя відвідувачів коли б ти за всіх виконував роботу і був на кожному робочому місці за кожного. Спочатку касиром, потім замість мене зустрічав людей, а далі замість провідника і керівника про всяк випадок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.