Читати книгу - "Тільки разом"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А твоє? — поцікавився Андре у Кет.
— У твоєму щасті!
Андре замислився.
— Моє щастя, — тихо мовив він, — знати усе те, що для мене важливо.
— А що для тебе важливо? — запитала дівчина.
— О, дуже багато речей! — серйозно відповів Леруа. — Дуже багато!..
Ірен скоса поглянула на онука, але нічого не сказала. Нарешті виступи директриси й учителів закінчилися, учнів запросили до класів.
— Ну, щасти тобі, любий! — Ірен поцілувала хлопця в маківку. — Не боїшся?
— Я нічого не боюся, доки зі мною Кет!
— Ну добре! — посміхнулася Ірен. — Будь чемним!
Андре знизав плечима і змішався з натовпом, який зникав за шкільними дверима.
Опівдні Леону зателефонувала вчителька Андре й попросила терміново зайти до школи. Голос у жінки був помітно схвильованим. Леруа поїхав до школи, передчуваючи серйозну розмову.
Андре сидів під кабінетом і щось бурмотів, увесь час позираючи праворуч. Побачивши батька, хлопець посмутнішав і замовк.
— Синку, що трапилося? — запитав Леруа.
— Нічого! — Андре сердито зблиснув очима.
— Я не думаю, що мене викликали просто так! — суворо зауважив Леон. — І спочатку я хочу почути твою версію!
— Я не хотів нікого образити, чесно! — спалахнув Андре. — Я не винен, що вони всі такі обмежені! Ой, Кет, я тебе прошу, не захищай їх!
Леон стримався, щоб не зробити сину зауваження з приводу уявної подруги, і лише зітхнув.
— Я намагатимусь бути об’єктивним! — пообіцяв Леруа й зайшов до викладацької.
Молоденька вчителька з перших слів про Андре залилася слізьми. Колега поважного віку стояла поряд із нею, тримаючи жінку за плече.
— Андре… непоганий хлопчик… але я… не знаю… як упоратися з ним… — вчителька не могла сформулювати думку й лише схлипувала, витираючи очі хустинкою.
— Що б не трапилося, я перепрошую і співчуваю вам! — мовив Леон. — Але суть претензії мені незрозуміла!
Молода жінка лише хапала ротом повітря й нічого не могла пояснити.
— Мсье Леруа, справа от у чому! — втрутилася старша вчителька. — Ваш син поводився неналежним чином і зірвав урок мадемуазель Бекс.
— О, вибачте, мені дуже прикро! — між брів Леона залягла глибока зморшка. — А що саме зробив Андре?
— Коли мадемуазель Бекс почала знайомити дітей із алфавітом, — мовила викладачка, — Андре сказав, що він уже вивчив курс французької граматики і йому не цікаво. На думку його подруги Кет, у школі повинні розповідати багато важливих речей, тому Андре почав задавати некоректні питання.
— Некоректні? Які саме?
— Як утворився Всесвіт? — нарешті подала слабкий голос сама мадемуазель Бекс. — Чи неподільні протони? Чи були поступовими еволюційні перетворення і де знайти всі проміжні види?
Леон посміхнувся.
— Ви вважаєте, це смішно?! — спалахнула викладачка. — Ваш син навмисне дискредитував нашого вчителя! Андре спеціально дібрав такі питання, на які сучасна наука не має однозначної відповіді!
— Повірте, Андре нікого не хотів образити! Тим паче, він не збирався навмисне дискредитувати мадемуазель Бекс! Андре — розумний і допитливий хлопчик! Його насправді хвилюють ці питання!
— Заради Бога! — зневажливо хмикнула жінка. — Ви будете мені доводити, що дитина в шість років вивчила французьку граматику, фізику, хімію й біологію?!
— Я не буду доводити, ви праві! — погодився Леон. — Якщо необхідно, це доведе сам Андре!
— Ооо, невже?! — засміялася жінка. — То може він складе необхідні іспити й відразу вступить до колежу?!
— А це можливо?
— Ви що, серйозно?! — усе ще посміхалася викладачка.
— Так! Якщо це можливо, я думаю, Андре погодиться скласти необхідні іспити!
— Я поговорю з директором! — гаркнула жінка. — Ми зателефонуємо вам, мсьє Леруа. На все добре!
— До побачення!
Леон вийшов із кабінету й сів поряд із сином.
— Мене виключили? — із надією запитав Андре.
— Ні. А ти цього хочеш?
— Вони не можуть відповісти на жодне моє питання. Чому я маю знаходитися серед дурнів?
— Вони зовсім не дурні, Андре! — сердито мовив Леруа. — Вони звичайні!
— Яка різниця? — знизав плечима хлопець. — Хіба там моє місце?
— А де твоє місце?
— Я не знаю, — сумно відповів Андре.
— І я не знаю! — сказав Леруа й замовк.
— Здається, є можливість відразу вступити до колежу, — перервав мовчанку Леон. — Тобі треба буде скласти іспити.
— А що в колежі?
— Починається хімія, фізика, на останньому році навчання можна обрати спеціалізацію.
— Мені обов’язково навчатися в навчальних закладах?
— Обов’язково! Тобі потрібен диплом бакалавра!
— Він потрібен тобі, а не мені! — зауважив Андре.
— Якщо ти отримаєш диплом бакалавра, я обіцяю довічно забезпечувати тебе книжками!
Андре замислився.
— Думаю,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки разом», після закриття браузера.