Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар 📚 - Українською

Читати книгу - "Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смерть моя, життя моє" автора Ерато Нуар. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 102
Перейти на сторінку:

Тіниста прохолода, волога, дзюрчання та рибки у прозорій воді. Диванчики в затишних куточках, крісла біля вікон – треба буде попросити книгу, чи що? Хоч читанням день скоротати.

В одному місці висів гамак – я наблизилась, торкнулася його, розмірковуючи, чи поширюється на нього заборона.

– Радий, що знайшов тебе, люба!

Здригнувшись, я обернулася.

– Сгере? – здивувалася. Еллінге же сказав, що...

Я промовчала, раптом зрозумівши, що це може означати. Фіолетовий ослухався батька, прийшов до мене... навіщо?

Відповідь напрошувалась сама собою.

Зніяковівши, я спробувала відвернутися:

– Не думаю, що це... пристойно. Я тепер дружина вашого... батька.

– Ні, люба, поки ні, – наблизився він, пожираючи мене палаючими очима.

– Не розумію, – пробурмотіла я.

– Знаєш, чому він не дозволив тобі виходити нікуди? Ні з ким бачитись?

– Ви... ризикуєте, пробравшись сюди?

– Дуже. Але заради тебе я готовий багато на що. Ваш шлюб не консумований, і за законами драххів...

Мої щоки запалали, я знову відвернулася, боячись думати про те, що мені пропонує цей драхх.

Та він не відпустив. Утримав, м'яко притискаючи мене до себе. Я відчула дотик губ до волосся, щоки.

– За законами драххів, – шепіт, що огортав, струмував прямо мені у вухо, викликаючи хвилю мурашок від щоки до шиї, плечей, – той, хто консумує шлюб, має право заперечити навіть союз, скріплений Прадою.

– Не розумію, – пробурмотіла я, спробувавши вивільнитися з жарких обіймів молодого чоловіка, що надто розпалився.

– Не відштовхуй мене, люба. Адже я тобі сподобався...

Він заглянув у вічі, і я поспішила відвести їх.

Спокуса розлилася по плечах, грудях... Втекти від Сольгарда, який так безсовісно відібрав мене у власного сина! Не сказати, щоб я так вже бажала самого Сгера, адже ми теж не встигли до ладу познайомитися. Але принаймні він не лякав мене до тремтіння в колінах!

– Ти ж хотіла вибрати... я не помилився?

– Так, але...

– І обрала б мене?

Якби була моя воля, я б нікого з драххів не обирала! Але на той момент...

Правда, фіолетовому не потрібна була моя відповідь, ніби він давно вже сам собі на все відповів.

– Тоді йому нічого не залишиться, як поступитися тобою мені.

Останні слова змусили здригнутися. Я не трофей, не безвільна іграшка, яку можна забирати один у одного, хто перший встигне!

– Він... не пробачить... – пробурмотіла знову спробувавши звільнитися.

Сгер не дав, знаходячи мої губи:

– Нічого він мені не зробить, – відмахнувся.

– А мені?!

– Чужу жінку ніхто не скривдить, – переконано озвався драхх.

– Мені треба подумати...

– Часу немає. Не знаю, чому він тебе не торкнувся, але запевняю, цієї ночі чекати не стане!

Щоки знову залив жар. Адже Еллінге обіцяв! А Сгер так про це каже...

Наполегливі губи спустилися по шиї під виріз сукні.

– Ні, будь ласка... – пробурмотіла я.

– Не бійся. Ти ж цього хочеш?

– Еллінге обіцяв почекати! – випалила я.

– Треба ж, – недовірливо підняв брову Сгер. – Це на нього не схоже. Він завжди бере своє, – в обличчі драхха майнув жорсткий вираз.

Непомітно, щоб між батьком та сином панувала любов.

– Не вір йому. Знаєш, скільки жінок він занапастив?

– Занапастив? – пробурмотіла я.

– Жінки. Не ніатарі. Не можуть спати із нашими чоловіками. Але хіба це зупинить Намісника Ерсе? – скривився Сгер.

– А... де твоя мати? – пробурмотіла я.

– Потім... обов'язково тобі розповім. А зараз розслабся. Довірся мені.

Раптом він підхопив мене на руки, наче я нічого не важила. Картер якось заносив мене сходами до спальні, коли я ногу підвернула. Я бачила, як напружені м'язи на його руках, як збивається подих. А драххи ніби й зовсім не відчували моєї ваги!

Через кілька митей я опинилася перекинутою тут же на дивані. Сгер навалився зверху всією вагою, я відчувала мокрі поцілунки на обличчі – вони вже не здавались не те що приємними, а хоч би нейтральними. Рука поповзла під спідницю.

«Я буду ніжний...» – раптом згадалося.

Так, навіть законний чоловік учора був ніжний, він мене почув, зупинився! Руки ж фіолетового виявилися надто наполегливими й владними, і він явно не збирався давати мені звикнути чи подумати.

– Ні, Сгере, будь ласка! Я так не можу... не треба!

– Припини, – прошепотів він. Голос вже не огортав, у ньому проступили роздратовані нотки. – Опиратимешся, тобі ж гірше. Краще розслабся. Нумо? Ти станеш моєю...

– Я не річ!

– Ти жінка, яка найкраще мені підходить! Яку Сольгард безсоромно увів у мене! Ти маєш бути моєю!

– Ні! – я вперлася в його груди, сповнюючись рішучісті.

Не хочу! Не хочу ось так! Еллінге хоча б умовляв, намагався... прислухатися. А цьому треба лише довести, що він перший!

Його вмілі, впевнені рухи змушували замислитися, а скільки досвіду з простими жінками, які не можуть спати з драххами, за плечима у нього самого?!

Сгер мене не чув. Одна рука мертвою хваткою тримала обидві мої, інша розбиралася з довгою спідницею. Крізь зуби долинуло кілька нетерплячих лайок.

– Залиш мене! – забилася я. Зап'ястя обпалило – кинувши погляд, я виявила яскравий синій колір. Ані краплі не фіолетовий.

– Не сіпайся, – вицідив драхх.

Будь ласка, не забувайте ставити книзі зірочку (ту, що на сторінці книги, а не в кінці кожної глави)! Бо мені не хочеться думати, що ви читаєте книгу, яка вам не подобається :( 

1 ... 21 22 23 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (5) до книги "Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар"
Olka8586
Olka8586 29 серпня 2023 14:42

Дуже гарно написана книга. Захопила з першого речення. Чекаю на продовження, якщо воно ще в процесі створення

Olka8586
Olka8586 1 вересня 2023 15:59

Цікаво. Читається легко. Хоча краще б читалось в звичному друкованому варіанті. Очі від звичних книг болять менше. А так хочеться дочитати, і почитати, а що ж далі....

Olka8586
Olka8586 7 вересня 2023 21:56

Читаю книгу. З захопленням. Хочу дочитати їх до кінця і дізнатись продовження. Гарно написано, легко читати

 Я в захваті

Olka8586
Olka8586 8 вересня 2023 08:44

Цікаво. Цікаво. З нетерпінням чекаю. А ґ, що далі...

Olka8586
Olka8586 10 вересня 2023 19:58

Майже дочитала цю частину книги. Цікаво що ж буде далі. Автор ви пишете неймовірно захоплююче