Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Побачити Алькор 📚 - Українською

Читати книгу - "Побачити Алькор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Побачити Алькор" автора Володимир Львович Єшкілєв. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 69
Перейти на сторінку:
Лейри — Марія. Вона загинула в автокатастрофі три дні тому. До того часу виробництво фільму було припинено, я розірвав контракт… Я знав про її смерть ще до газетних повідомлень. У Латеранській Машині зрушилося Срібне Коло, що його Верас назвав ХМАРАМИ АЦИЛУТУ, і напроти мого імені встав охоронний знак — літера «іод», яка в окультистів символізує Долю. І я зрозумів дві речі: по-перше, що Лейра вже не існує, по-друге, що Латеранська Машина захищає мене від Сарагоської і відводить ПРОТОКОЛИ проклять на інших грішників. Але демон Сарагоської Машини теж збільшив потугу Знаків. Позавчора її Срібне Коло встановило напроти мого імені літеру Правосуддя — «хет». Я ходив на сповідь до Броуді, він рекомендував звернутись до вас, monseigneur.

Кронієн хотів якимось профанованим способом заспокоїти старого, але перед ушкодженням демона екзорсист не повинен проявляти швидких почуттів і демонструвати суто людське.

— А що з другою дівчиною — Мадж, здається? — спитав він.

— Її імені немає серед імен Дерев'яного Кола. Можливо, вона навіть неохрещена.

Кронієн подивився на дерев'яний периметр творіння Вераса і майже втішився, побачивши серед його написів своє хрестильне. Він дістав з кишені Біблію і першим проспівав Сто Восьмий Псалом. Фарі шепотів поряд.

Молитви повільно змішувалися з блакитним сяйвом вітрини і блукали луною під бетоновим склепінням Моря Сирен. Після Молитви Св. Бернарда екзорсист зробив паузу.

— Лівенфорд радив мені тікати на острови Тихого океану, — раптом озвався Фарі. — Але як втечеш від прокляття? — Власник Уїнхольм-Кастлю зітхнув і рішуче додав: — Якщо цього буде треба для спокути, я одружусь із Мадж і зміню заповіт.

Кронієн примусив себе не звертати на старого уваги, відшукав у Требнику потрібне моління і розпочав другий цикл екзорсизму. З попереднього досвіду він передбачив, що злий дух Машини якось визначить себе під час цієї частини ритуалу. Після кожної молитви Кронієн наказував незнаному ворогові:

— Ім'ям Ісусовим наказую тобі, дух прокляття, залишити цей механізм; в ім'я зумовлень древніх, істинних — вийди геть і йди до Безодні, що тебе породила!

— … що тебе породила, — луною відізвався шепіт сера Брендона.

Майже півтори години минуло від початку екзорсизму, але ніяких ознак присутності злої сили Кронієн не помітив. Він уже збирався робити другу паузу в ритуалі, коли почув ГАВКІТ.

— У Підземеллі живе пес?

— Тут немає жодної тварини, — відповів переляканий Фарі. І повідомив: — Я теж ЧУВ!

«Почалось…» — визначив екзорсист. Він зачав молитву до Отця Небесного і відразу ЗРОЗУМІВ присутність могутньої чужої волі.

— Воно обертається! — раптом заверещав Фарі, вказуючи на Машину.

Золоте Коло Машини зрушилося; після повільного півоберту воно зупинилося при збігові літери «подвійний каф», літери Життя і Смерті, з «хетом» — Правосуддя на Срібному Колі, значком присвоєного прокляття на Залізному та ім'ям Brandius на Дерев'яному.

Кронієн вирішив, що настав час діяти, і почав перелік Вищих імен. Він виголошував таємні Імена з урочистим непоспіхом:

— Вейха, Ейліель, Сітаель, Еленіа, Махазайа…

Тим часом Фарі добіг до Латеранської Машини в другому кінці зали і прокричав звідти:

— Тут теж зрушилося Золоте Коло!

— …Лейлаель, Ахайхе, Катехель… — підносив голос екзорсист, майже насолоджуючись гарчанням невидимого пса, яке чулося йому звідусіль, яке огортало його сферою визначеності, яке присвоювало його собі і крізь яке він говорив, проштрикуючи Вищими іменами мацаки присвоєння:

— …Хазіель, Аладіах, Лаввіах…

Але раптом він зрозумів, що його рот уже не вимовляє тих імен, а говорить щось інше, говорить проти його волі. І він вслухався.

Ним самим для нього було сказано:

«ЗОЛОТЕ КОЛО ДЕМОНАМ НЕ ПІДВЛАДНЕ».

За мить Кронієн зрозумів зміст об'явлення, одночасно почувши брязкіт скла. Фарі розбив вітрину Латеранської Машини і намагався доторкнутися до її кіл.

— Не робіть цього! — закричав йому екзорсист, але він запізнився: зрушилось, відбиваючи зрізами символів блакитне сяйво, Кришталеве Коло Сарагоської Машини; важка стеля Моря Сирен розкололася, і брили армованого бетону впали на їхні голови, на Машини Проклять. І перед спокутою десяти екзорсизмів Кронієн встиг почути слова, що відтворювали другий з тринадцяти принципів віри Маймоніда: «Бог — Єдиний. Бог НЕПОВТОРНО Єдиний».

Дочитавши текст, Костиганов заплющив очі і хвилину сидів, відкинувшись у кріслі, відчужений від залитого сонячним світлом кабінету віце-президента.

— Марсіанські канали, — сказав він, не розплющуючи очей. — До чого тут якісь марсіанські канали?

— Брат, який написав цю оповідку, був глибоким дослідником Машин, — зауважив Командор. — Якщо він написав про марсіанські канали, значить, у цьому був якийсь сенс. Ми з тобою можемо чогось не розуміти.

— Я, чесно кажучи, багато чого не розумію. — Брат Пітер підвівся з крісла і підійшов до вікна. — Виявляється, їх кілька, цих машин. Вони небезпечні навіть для містиків, якщо я правильно зрозумів. Управління ними, судячи з цієї, — він кивнув на стос паперів, — літературної творчості, — потребує дуже специфічних знань і вмінь. Це таки, мабуть, не зовсім літературний твір, це справжній масонський фрагмент найвищого градуса[25], це попередження… Суверене, в мене таке відчуття, що ми граємо у гру не нашого з вами рівня.

— Я цього не виключаю.

— З-поміж братів за кордоном є такі, котрі розбираються в цих усіх «хазіелях» і «катехелях»?

— Я запитував, але нічого певного мені не відповіли.

— До Машини є якісь інструкції?

— Є лише ритуал Пробудження.

— Отож-бо, — Костиганов повернувся до крісла, але не сів у нього. — Я відчуваю небезпеку. А ще… Це все якесь безглузде. Кабалістика. Прокляття. Нащо нам усе це, Суверене?

— Є обов'язки, які ми успадкували. Ми — орден, а не просвітницька організація.

— Так, звичайно… Та Машина, яка зберігається у Храмі, дійсно зроблена з дорогоцінних матеріалів? Золото? Кришталь?

— Золота і кришталю там небагато. Більше дерева і жовтого металу, подібного до латуні. Дерев'яні частини частково пошкоджені. Машина, я б так сказав, трішки розукомплектована. Виглядає справді дуже древньою. Зрештою, ти скоро сам усе побачиш.

— А що відомо про інші машини?

— Відомо, що існує принаймні ще дві. Одна — копія нашої, а в іншої своєрідна конструкція.

— Та, яка копія нашої, це Сарагоська?

— Невідомо.

— Теж на збереженні братів?

— Так, але далеко звідси. За океаном.

— А там що кажуть?

— Там ніби теж були проблеми. Їхні спецслужби цікавились машинами ще в кінці сорокових років. Але якось обійшлось. — Командор дістав з бару почату пляшку бурбону. — Налити тобі кукурудзянки?

— Не відмовлюсь. — Костиганов переглянув листки З ОПОВІДКОЮ про Artes Magnae. — А описаний тут «колекціонер Фарі» має якесь відношення до гросмейстера Бенджаміна Кокса, про якого згадував Діма?

— Я так думаю, — Командор розлив віскі по стопарикам, — що Фарі — це такий літературний персонаж. Така алегорія. Брат, який написав оповідання, напевно, намагався показати

1 ... 22 23 24 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Побачити Алькор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Побачити Алькор"