Читати книгу - "Наслідування Христа"

Щасливі ті очі, які замкнені для світу, але бачать те, що діється всередині душі!

Щасливі ті люди, що прозирають у глибину душі і щоденними вправами намагаються старанніше приготувати себе до розуміння небесних таїн!

Щасливі ті, що з великою охотою віддаються Богові і ухиляються від усяких спокус цього світу!

Вважай на це, душе моя, і зачини ворота своєї змисловости, щоб ти могла послухати, що скаже в тобі Господь Бог твій.

Твій Улюблений отак мовить: «Я твоє спасіння!» (Пс. 34, 3), твій упокій і твоє життя.

Мене тримайся — і знайдеш упокій. Залиш усе проминаюче, а шукай те, що вічне.

Чим є все дочасне, як не маною? Та й на що здадуться всі творіння, коли Творець опустить тебе?

Тому відречися всього і віддавайся охоче й вірно своєму Творцеві, щоб ти могла осягнути правдиве щастя.

Слуга. Промов, Господи, Твій слуга слухає (1 Сам. 3, 10). Я Твій слуга; дай мені розуміння, щоб я спізнав Твої свідоцтва (Пс. 118, 125).

Прихили моє серце до слів уст Твоїх; хай як роса спливає слово Твоє (Втор. 32, 2).

Бувало колись Ізраїльські сини казали Мойсеєві: «Ти говори до нас, а ми будемо слухати; нехай не промовляє до нас Господь, щоб ми часом не повмирали» (Вих. 20,19).

Не так, Господи, не так я прошу, але радше з пророком Самуїлом покірно і ревно благаю: «Промов, Господи, Твій слуга слухає» (1 Сам. 3,10).

Нехай не говорить до мене Мойсей, або хтось із пророків, а промов радше Ти, Господи Боже, вдохновителю і просвітителю всіх пророків, бо Ти єдиний, без них, можеш мене докладно навчити, а вони без Тебе нічого не зможуть зробити.

Вони можуть вирікати слова, але духа ними не вливають.

Гарно бесідують, але коли Ти мовчиш, вони серця не зігрівають.

Вони букв навчають, а Ти відкриваєш їхнє значення. Вони проказують глибокі тайни, а Ти виявляєш їх значення.

Вони оголошують накази, а Ти допомагаєш виконувати їх.

Вони вказують дорогу, а Ти даєш силу ходити нею.

Вони діють тільки ззовні людини, а Ти серця напоумляєш і просвічаєш.

Вони скроплюють навкруги, а Ти даєш урожай.

Вони гомонять словами, а Ти надаєш розуміння слухові.

Тому-то хай не промовляє до мене Мойсей, а Ти, Господи Боже мій, віковічна Правдо, щоб я часом не вмер і не лишився без овочу, коли тільки ззовні будуть вмовляти мене, а не зігріють у серці.

Нехай не буде мені осудом те слово, яке я чув, але не виконав його, пізнав, але не полюбив його, в яке увірував, але не дотримав.

Так промов, Господи, — Твій слуга слухає, бо Ти маєш слова вічного життя (Йо. 6,69). Промов до мене хоч для якоїсь утіхи моєї душі і для поправи всього мого життя, тобі на хвалу, славу і віковічну честь.

Господь. Послухай, сину, Моїх слів, вищих за все знання філософів і мудреців цього світу.

Слова Мої — це дух і життя (Йо. 6,64), і не годиться тлумачити їх на людський лад.

Не годиться обертати їх у собі на пусту вподобу, а треба слухати у мовчанні і приймати з глибокою покорою і з великою любов'ю.

Слуга. І я сказав: «Щасливий той чоловік, що його Ти, Господи, виховуєш і навчаєш закону Твого, щоб дати йому пільгу на лихі дні (Пс. 93, 12–13) і щоб він не пропав марно на землі».

Господь. Я, — каже Господь, — споконвіку навчав пророків, і ще донині не перестаю промовляти до всіх, але багато є таких людей, які глухі і закаменілі до Моїх слів.

Чимало людей більш охоче слухають світ, ніж Бога, вони радше підуть за бажанням свого тіла, ніж за волею Божою.

Світ обіцяє речі дочасні і маловажні, то й прислуговуються йому з великою жадобою — а я обіцяю найвище і вічне добро та людські серця холодні.

Хто в кожній речі так запопадливо Мені служить і слухає Мене, як люди служать світові та його вельможам? Сором тобі, Сидоне — каже море (Іс. 23, 4), а коли питаєш, чому? — то послухай.

За сяким-таким прибутком подаються люди в далекий світ, а за вічним життям ні один не рухне ногою по землі.

Побиваються за благеньким доходом, нераз через один шеляг сваряться, за марницю і маловажну обіцянку не вагаються день і ніч клопотатись.

Але, о сором! за незмінне добро, за неоціненну нагороду, за найвищу честь і безконечну славу лінуються хоч трохи потрудитися.

Тому стидайся, ти, лінивий та ремствуючий слуго, що тамті похопніші до загибелі, ніж ти до життя. Вони більше раді марності, ніж ти правді.

Це правда, що їхня надія нераз обманює, але Моя обітниця ніколи не зводить і не кидає марно того, хто вповає на Мене.

Що Я обіцяв, те дам, що прорік, те сповню, якщо тільки аж до самого кінця вірно будеш любити Мене.

Закарбуй Мої слова у своєму серці й пильно розважай над ними, бо в час проби вони стануть тобі у великій пригоді.