Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » О, мій Бос, Ірен Васильєва 📚 - Українською

Читати книгу - "О, мій Бос, Ірен Васильєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "О, мій Бос" автора Ірен Васильєва. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 93
Перейти на сторінку:

- Маю визнати, була приємно здивована такою турботою про мене.

- Ну, якщо тобі сподобалося, тоді взагалі не бачу причин скасування заслуженого вихідного.

- Ну, ... Скажімо так, мені трохи завадили.

- І хто ж тобі завадив. - Він трохи примружився, ніби про щось почав здогадуватися.

- Твоя мама приходила в гості, і влаштувала мені, чудовий прийом.

Майкл у мить змінився в обличчі.

- Що вона тобі наговорила?

- Ну…, вона мені багато на що розплющила очі.

- В якому сенсі. – Голос коханого уже не був таким добрим та милим.

- Сказала, що в тебе все ж таки є наречена.

- Я тобі вже казав що, нема, у мене ніякої нареченої.

- Добре, тут я тобі вірю. - Я трохи помовчала - Можна задати тобі одне хвилююче мене питання?

Майкл помітно напружився. Але все ж дав згоду.

- Задавай.

Зібравшись з духом, нарешті вимовила в голос те, що мене турбує вже давно. Але відповідь на своє питання я все ж боялась отримати.

- Хто я для тебе?

- В якому сенсі? - На перший погляд чоловік був спокійним, але я його добре знаю, тому прекрасно розгледіла все те, що наразі кипіло десь у середині.

- Ким ти мене вважаєш? Своєю дівчиною, може коханкою чи просто тимчасовою розвагою?

- До чого такі питання?

- Просто я хочу зрозуміти, у яких ми з тобою стосунках. І чи є в них якесь майбутнє?

В приміщенні повисла не приємна тиша.

- Лізі, якщо ти натякаєш на весілля, то жодних обіцянок щодо цього я тобі не давав. Я думав, тебе теж влаштовує те, що між нами відбувається?

– А що між нами відбувається?

- Ну, взаємне бажання одне одного. – Він спробував посміхнутися.

- І секс, це все, що нас пов'язує?

- А хіба тебе не влаштовував наш секс? – Знову ця посмішка.

- Знаєш Майкл, секс це звичайно добре, але це не все, що мені потрібно. Я хочу більше, хочу сім'ю. І я згодна з твоєю мамою в одному.

- І в чому ж ти з нею згодна? Дозволь поцікавитись?

- Та хоча б у тому, що ми з різних світів. І варто визнати, ти не дуже прагнув впустити мене у свій світ.

- Я тобі вже казав, що жодних обіцянок на майбутнє тобі не давав. Тож не бачу приводу для обурень. У нас був просто чудовий секс і нічого більшого. І справа тут не в тому, що мені приписують якусь там наречену, а в тому, що я взагалі не хочу одружуватися. – Він більше не посміхався. Тепер переді мною стояв холодний і зовсім незнайомий мені чоловік. Якому як виявилося не потрібна ні я сама ні мої почуття до нього.

Боже, як це боляче. Коли тобі ось так плюють в самісіньке серце.

- Ну, якщо так…, тоді… я прийняла правильне рішення за нас обох. І… важаю, що так буде краще..

- І дозволь запитати, що це за рішення таке?

- Нам краще не виходити за рамки бос та помічник. - Повисла тиша – Майкле…, зрозумій і ти мене. Я хочу нормальних стосунків, з усім, що до цього додається, до спільних прогулянок, кіно, дітей зрештою. А ти… ти не готовий дати мені все це. Я… я хочу йти вперед, а не стояти на місці. І чудовий секс як ти вже зрозумів це не все, що мені потрібно.

Якийсь час Майкл мовчав. Пильно вдивляючись в моє обличчя. А я подумки його просила, все ж дати нашим стосункам шанс. Саме зараз все залежало тільки від нього.

- Ну що ж, на цьому зупинимося. Бажаю тобі успіху знайти те, що ти так шукаєш.

- І я тобі того ж бажаю. – В цю мить мое сердце, що вже і так ледве билося, розлетілося на частини. Я ледве могла дихати. А Майкл все продовжував.

- І якщо ми все вирішили ... Можеш приступати до своїх обов'язків. Твій вихідний закінчено.

- Як скажете Бос.

- І Елізабет.

- Так. – Я завмерла, все ще на щось сподіваючись.

- Я дуже сподіваюся, що все це лишиться між нами. Мені не потрібні плітки в офісі.

- Так звичайно. Все залишилося у минулому. І немає сенсу про це комусь щось говорити. - Поспіхом покинула кабінет вже тільки Боса, щоб він не бачив моїх сліз. Ось наївна дура. До останнього сподівалася, що Майкл все ж таки хоть щось до мене відчувае і не захоче втратити. А насправді вийшло зовсім навпаки.

І інтуїція також не підвела. З кожною хвилиною так чудово розпочатий день, все далі і далі  скочувався в тартартари зі збільшенням швидкості. Боюся якщо темп до кінця не зменшиться, то я просто не витримаю.

 

1 ... 22 23 24 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «О, мій Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "О, мій Бос, Ірен Васильєва"