Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon)"

— Арон, — позаду чую нудотний голос Жасмин й роздратування, проноситься ознобом по всьому тілу. — Ти познайомиш нас?

Якого біса вона прийшла сюди? Я їй сказав розважати банкіра. Жінки, блядь! Від них лише проблеми!

— Не відчуваю потреби нас знайомити! — Лера реагує швидше за мене та скинувши мої руки, відступає назад. — Стеж краще за своїм молодим чоловіком! — отруйно випльовує. Робить кілька ковтків і з дзвоном опустивши келих на стійку, йде убік, куди заборонено заходити стороннім. У бік кабінету мого брата.

Веду плечима й тихо гарчу як розлючений звір, зриваюся. Іду за слід нею. Догралася.

Знаходжу її за кілька секунд там, де й передбачалося. Вона стоїть до мене спиною біля вікна в кабінеті брата.

Гучно ляскаю дверима й Лера злякано сіпається побачивши мене.

— Тільки не кажи мені, що думала, що я не піду за тобою!

Випробовую її поглядом й демонстративно провертаю дверний замок. Впиваюся секундним спалахом страху в її очах. Все правильно моя люба. Нині мене варто боятися. Я сам себе боюсь.

— Я взагалі про тебе не думала! Іди продовжуй веселитися. Дай мені спокій! — складає руки на грудях.

— Яка нахабна брехня, Валерію! І навіщо мені кудись йти, якщо всі веселощі зараз почнуться саме тут?

Лера поблажливо пирхає й знову відвертається не сприймаючи мої слова серйозно.

— Мрій, хлопчику!

Їй варто віддати належне, тримається вона на всі сто. Покер фейс на п'ять із плюсом. Але я бачу, як вона дрібно тремтить. Як відчайдушно стискає пальці в кулак, щоб не видати себе.