Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська"

Крайдан мовчав. Запитання Анабель про короля викликало спалах люті. Діва надто зухвала, навіть для північниці. Але гнів швидко минув. Її цікавість виправдана. Крайдан не потрудився пояснити їй, чому вирішив уникнути зустрічі з Його Величністю. Ось Анабель і доводиться тепер робити власні висновки.

Насправді йому подобалася її прямота. Він дивився в сині очі, дивуючись їхній безстрашності. Вона ніколи не відводить погляд, хоч би як Крайдан тиснув на неї. Вона вивчає його з тією ж цікавістю, з якою він вивчає її. Анабель настільки незвичайна, що його голова лише тим і зайнята останнім часом, що розгадує її загадку. І це відганяє власні тужливі думки. Це сповнює останні дні свободи змістом.

Не відриваючи від нього погляду, Анабель підняла келих і зробила кілька ковтків. Навіть прості рухи виходять у неї чуттєвими. Довгі витончені пальці легенько стискають ніжку келиха, пухкі губи ніжно торкаються тонкого скла. Він сказав їй, що в нього в голові немає хтивих думок щодо неї. Це не правда. Він, певна річ, не дасть їм волю, але така надзвичайно вродлива жінка не може не хвилювати чоловіка. Її краса не пуста, не поверхнева. Не одноразова, як у діви для втіх. Її краса йде зсередини, виплескується назовні, розтікається, підкоряючи.

— Король не має жодного відношення до моєї дружини, — час було відповісти на її запитання.

Король справді ні в чому не винен. Можливо, лише в тому, що свого часу наполіг на цьому шлюбі. Його Величність мав на те причини. Крайдан — сильний маг, Альміра теж була з роду сильних магів. Король вважав, що цей союз дасть вкрай обдароване потомство. Але дітей не сталося, як і кохання.

— Якщо король ні до чого, чому ви уникаєте його?

Чи варто було очікувати, що північниця задовольниться однією короткою відповіддю? Хоче дізнатися про мотиви Крайдана? Що ж, нехай слухає.

— З королівської скарбниці викрадено артефакт. Один із трьох найсильніших — Намисто Дару. Я хранитель артефактів Його Величності і зобов'язаний йому повідомити про крадіжку, як тільки помічу. Тому й уникав зустрічі — хочу, наскільки можливо, відтягнути цей момент.

Спочатку Крайдан не планував затягувати із зізнанням. Він збирався провести ніч у обителі, привести думки до ладу, налаштуватися і вранці попрямувати до короля. Але зустріч з Анабель змінила плани. Він бачив, що їй не виплутатися самій. Розгублена, самотня, відчайдушна, горда, незламна — скільки всього він роздивився у ній. Бажання витягнути її з біди несподівано виявилося сильнішим за інші почуття. Так тішить душу, що ти можеш комусь допомогти, перш ніж сам підеш на дно.

— Але чому ви не поспішаєте повідомити королю про крадіжку? — вона допитливо вдивлялася в очі.

— Тому що артефакт викрав я.

Анабель спокійно поставила келих на стіл. Наче зізнання Крайдана не було жахливим. Тільки зіниці розширилися, видаючи, наскільки вона вражена.

— Він потрібний був вам, щоб знайти дружину?

— Так. Я здійснив ритуал — розірвав Намисто Дару, вивільняючи всю магічну силу, що була у ньому. Але це не допомогло. Дружину знайти не вдалося, а артефакт перетворився на просту прикрасу. Коли король дізнається, накаже позбавити мене магії, запечатавши мій дар. І, гадаю, цим не обмежиться. Мене чекає кілька років в'язниці чи заслання.

Їй не сподобалися його слова. Вона спохмурніла.

— Це несправедливо. Король повинен врахувати, що ваші дії були продиктовані бажанням знайти зниклу людину.

— Це справедливо. Я присягав служити королю. Мені довірено було охороняти артефакти, які повинні використовуватися на користь королівства — запобігати руйнівному розгулу стихій або безжальних епідемій. Я не дотримався клятви. Я зрадив короля.

Її груди повільно піднялися і опустилися — важке беззвучне зітхання. Вона витерла губи серветкою та відклала її.

— Ви не любите брехню, Магістре. Але ви мені брешете. Ви сильно спотворюєте правду чи чогось недомовляєте. Ви не виглядаєте, як людина, яка зрадила, ви виглядаєте, як людина, яку зрадили.

Як вона здогадалася? Ще ніхто ніколи так не вивертав його душу, як це зробили ці сині очі. Біль здавався гірким і солодким водночас.

— Що ти знаєш про зраду, Анабель? Тебе теж зрадили?

_______________________________________

Нова робота ШІ — Сніжана в одязі послушниці жіночого ордену.