Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

      Скромна квартира шефа займала два поверхи і була, здається, більше двохсот квадратів. На такій площі менш ніж два десятки гостей могли б і назавжди загубитись, мабуть тому і тримались купкою. Серед важкого каменю та холодних сірих відтінків стін, очі гріли хіба що теплого кольору меблі з натуральної деревини, ще певно і рідкісних коштовних порід. Скрізь саме скло від підлоги до стелі, металічні світильники і величезний стіл, геть заставлений вишуканими стравами, що трохи пожвавлювали аскетичний дизайн цієї оселі. Поруч із Францем була дама, яку б я назвала онукою, але онукою розпусною -  дорога сукня аж напиналась на її неприроднього вигляду грудях і я намагалась стояти осторонь, бо побоювалась, що або лусне і силіконом заляпає, або ґудзик спереду не витримає і влучить мені просто в лоба. Але брюнетка таки ефектна, навіть занадто. Лиш трохи відстала від неї супутниця шефа, тобто господиня оселі на цей вечір. Довге лискуче фарбоване в білий колір волосся аж до середини сідниць було найщільнішою частиною її гардеробу – плаття мало стільки розрізів та вирізів, що промайнула думка, чи не сама вона його шила. Господар виглядав так, ніби щойно програв всі статки в карти – очі випромінювали неприхований гнів, от тільки не одразу зрозуміла, що об’єктом лютого невдоволення була саме його білявка. Поміж нашою з Ігорем багатоголосною балаканиною з Францем і його мадам, неможливо було не почути, як та дамочка капризно щось бубоніла, а потім почала підіймати голос, замовкнувши лише коли Сердюк затулив ій рота швидким цілунком і ухопивши під лікоть відтягнув подалі від гостей. Що сказав - ніхто не почув, та білявка враз полагіднішала і вчепилась йому під руку де пів вечора і провела.

      - Як тобі ця вистава? Прото сором якийсь, - тихо на вухо прошепотів мені Ігор. – Гліб сподівався, що давно її вже позбувся, а таки влізла знову.

            - Давня знайома?

            - Типу того, навіть одружені були, уявляєш?

            - Ні, якщо відверто. Якась вона… Не його рівня дама.

     - М’яко кажучи, - кивнув Ігор. – Їх весіллю багато хто здивувався, іноді він так виглядав ніби сам в шоці.

        - Криза середнього віку вона така, - хмикнула я і запила усмішку шампанським.

Компанія потроху розбилась на уламки і я скориставшись нагодою вийшла на терасу, кутаючись від вечірньої прохолоди у шаль. На іншому кінці великого простору, що краєвидом  конкурував з оглядовими майданчиками відкритими для простих смертних, помітила Сердюка. Він стояв спершись на перила і набирав повні легені ароматного пару з вейпа. За час наших постійних роз’їздів не помічала за ним такої звички, відмітила собі я і тихо розвернулась назад, та спинилась почувши його голос.

             - Нудьгуєте?

      - Ні, вирішила подихати свіжим повітрям, - відповіла я і підійшла трохи ближче до нього. - Та все ж чекаю закінчення вечірки з нетерпінням.

        - Ще година максимум і закінчиться, - відповів він і сховав свою нікотинову приблуду в карман. – Сам вже хвилини рахую.

Діалог перервала його напівоголена колишня, яка вперто намагалась залишитись поточною і я делікатно полишила простір, повертаючись до гостей. Ігор все ще розмовляв з подружжям Ксав’є і жестом попросив приєднатись. Щойно вони дійшли до тем політичних і я переключила свою увагу на його дружину, що безсумнівно нудилась цією бесідою. Нам доволі легко вдалося знайти спільну мову і наступні пів години ми доволі мило провели за простою світською бесідою з легкими темами про все і ні про що. Господар оселі знову кудись подівся від своєї супутниці і вона прибилась до нас, що автоматично переключило мене на роль перекладача і змусило зашарітися, коли зрозуміла, що покращити її нісенітниці у мене не вийде, тож або шпарити все чесно і дивитись, як витягується обличчя мадам Ксав’є, або вигадувати репліки на ходу. Порятунку чекати не було звідки і я відпустила ситуацію, що пішло особисто мені на користь – Монік швидко завершила діалог і повернулась до чоловіка, а білява хижачка пішла полювати на Сердюка. Ще трохи, Аня, ще зовсім трохи - повторювала собі я і раптом відчула як на мою талію лягає чиясь рука. Франц стояв поруч і заглядав мені в очі.

          - Що така чарівна дама робить на самоті, мадемуазель Анна?

        - Просто насолоджується чудовим вечором, - усміхнулась я і подивилась на годинник. – Який вже добігає кінця. 

     - Пропоную продовжити цю прекрасну вечірку. Ми з Монік хочемо сьогодні запросити вас до себе.

Щелепа ледь не впала на підлогу від неочікуваності такого пасажу. Ого, моцний дід! То він має плани на трьох? Розумію, третій не зайвий, та я ані в запасі, ані в основному складі виступати не планую! Чи взагалі ті плани на чотирьох, якщо взяти до уваги, що я в парі з Ігорем прийшла? Феєрична родина, не дай Боже заприязнитись! Хотіла щось делікатно відповісти, а почав сміх душити. Згадала, що він з фарми і сама собі подумала – доступ до пігулок анлімітед, розважається скільки сили є, мабуть. Поки слова вигадувала - Монік на обрії знов з’явилась. Йой, капець який! Зараз або осоромлюсь голосно заіржавши, або треба вшитись кудись негайно і зібратись докупки. Ледь видушила з себе кілька слів, намагаючись делікатно без образ і сміху відмовити, а потім швидко без зайвих вигадок вибачилась і в напрямку вбиральні пішла, та в останню мить проскочила далі і попрямувала до дверей вдалині коридору. Ну їх всіх до біса - сил вже нема. За темними дверима виявила кабінет господаря, зайшла всередину, прикрила їх  і видихнула з полегшенням. Все, тут до останнього гостя і сидітиму, набридли так, аж до печінки пробрало. Обережно ступаючи пройшлася незатишним і холодним, як вся квартира, кабінетом і зі щасливим стогоном на диван всілася. Спочатку скромно на краєчок, а потім шпильки скинула, ноги підняла і відкинулась до хрускітливого кайфу в кожній кісточці. Вечірка гуділа десь вдалині, а я щасливо в кабінеті відпочивала. І продовжила б це робити ще довго і з насолодою, та почула дві пари кроків, що наближались. «Довбані свінгери! Точно вони» - подумала і бігом ухопивши туфлі влетіла до вбиральні. Тихо прикрила двері саме вчасно – в кабінет увірвались шеф і його супутниця.