Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Межі пристойності, Лана Вернік 📚 - Українською

Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межі пристойності" автора Лана Вернік. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 232 233 234 ... 261
Перейти на сторінку:

Вона не плакала. В душі було порожньо — і тісно від болю водночас. Вона винна у всьому, що сталося. Її страх завдати комусь незручності перетворив її дії на куди більші проблеми... Артур має рацію. Якби тоді вона повідомила йому про смерть Валі — не було б цього всього жахіття з пораненням… І Гора був би живий. Добре це чи погано — думати не хотілося. А ще вона дуже змерзла. Був нічний приморозок і пальці на ногах вже заніміли. Злата стояла перед порожньою лавою і почуття вини й власної неповноцінності виїдали її зсередини.

— Дитино, пішли в тепло, — почувся голос ба, і жінка, за плечі, скерувала її до під'їзду.

 

В кімнаті було увімкнене світло. Артур спав одягнений на ліжку, він роззувся і зняв куртку у прихожій, а от решта одягу лишилася на ньому. Злата сіла у крісло, в якому зазвичай в’язала і, підібгавши ноги, занурилась у свої думки. Її трясло від холоду, і найкраще б зараз було підсунутися до Артура. Тіло чоловіків майже завжди гарячіше, ніж у жінок і біля нього вона б зігрілась умить… Та чи не прожене він її, коли прокинеться?

Злата заплакала. Вийшло майже як у притчі. Хотіла вказати йому на сучок в оці — а він їй вказав на цілу колоду у відповідь… І ця колода боляче вдарила по всім болючим місцям. Що ж буде з ними далі?..

Сон так і не прийшов до неї цієї ночі. Злата просиділа у кріслі до ранку. Почулися голоси на кухні — Леся і Гена починали готувати сніданок. Артур спав, лежачи на животі ,не прокидаючись і навіть не змінюючи пози цілу ніч. Скоро він прокинеться і… Ні, вона не хоче бути тут, коли це станеться. Вона не знає, як він погляне на неї і що скаже. Боїться побачити в його очах презирство чи байдужість...

Злата розуміла, що краще лишитися, але підвелась і вийшла з кімнати. Взула кросівки знову на голі ноги, накинула куртку й вийшла.

— А хто це там? — почувся голос Гени, дівчина нічого не відповіла і поспішила зачинити двері.

Порожню пляшку вже хтось забрав. Куди ж піти? У прагненні залишити квартиру навіть не подумала про те, щоб взяти гроші… і телефон… Блін… Злата похляпала себе по кишенях. Значить, піде в парк. Якщо Артур захоче її побачити — він її знайде. Якщо ні… Про це краще не думати. Та і провітрити голову їй буде не зайвим.

Артур відкрив очі і застогнав від болю, що прошив його голову.

— Доброго ранку, — сказала ба, подаючи йому йому склянку з двома шипучими таблетками.

— Тихіше, ба… не кричи… — він сів і почав потроху пити.

— Ти пам’ятаєш, що було вчора? — запитала вона, присівши поруч на ліжко.

Артур на якусь мить завмер, спостерігаючи як у склянці розчиняються рештки таблеток.

— Так…

— От і добре. Злата в парку… Ходить там кругами вже дві години.

Артур мовчки віддав ба порожню склянку.

— Хай ходить, — підвівся і почав роздягатися.

— Ти куди?

— В душ.

— Артуре, вона може захворіти, холодно ж на вулиці!

— Нехай охолоне, — він вийшов з кімнати.

— Якщо вже порівнювати: хто кого вчора сильніше вкусив — то ти, онучку, вчора переміг! Вітаю! От тільки дивися, щоб ця твоя перемога не зламала вам обом життя! — Крикнула вона йому вслід, але у відповідь почула лише, як зачинились двері ванної кімнати.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 232 233 234 ... 261
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межі пристойності, Лана Вернік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межі пристойності, Лана Вернік"