Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Ти - мій спокій, Ірен Вастро 📚 - Українською

Читати книгу - "Ти - мій спокій, Ірен Вастро"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ти - мій спокій" автора Ірен Вастро. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25
Перейти на сторінку:

-То з ким же ти зібрався одружуватися?- питаю я.

В цей час автобус різко гальмує і менкидаю в обійми до Андрія.

-Ти в порядку?- питає дивлячись на мене.

-Так. Все добре.- кажу я звільняючись від обіймів.

В цей час лунає наша зупинка і ми йдемо на вихід.

-Впустиш чаю попити блудного родича?- питає хитро.

-Вже пізно. Прийму душ і буду спати.- кажу я чомусь схвильовано.

-Отак значить ви мене чекали.- каже ніби ображено.

-Добре. Заходь. Нещастя на мою голову.- кажу я і заходжу в під’їзд.

Заходимо в квартиру, вмикаю світло та роздягаюся.

-Проходь на кухню. Зараз вмиюся, переодягнуся і прийду.- кажу я.

Перевдягаюся, вмиваюся і йду на кухню, де вже чути запах фруктового чаю.

-Я тут трохи похазяйнував.- каже Андрій кладучи на стіл печиво.

-Почувайся як вдома, але не забувай, що ти в гостях.- кажу я.

Він дивно на мене дивиться. П’ємо чай  і мовчимо.

-Як ви тут були без мене?- питає.

-Були. Матір твоя щодня плакала і чекала, доки тебе звільнять.- кажу я.

-А ти?- питає нахиляючись ближче.

-А я як і всі. Чекала мабуть. Хоча як бачиш за роботою час минає швидко.- кажу я.

-А для мене від тягнувся безкінечно. Єдине, що не давало зійти з розуму – це думки про тебе.- каже несподівано.

Я мовчу, тож він продовжує.

-Згадував кожен день, який ми провели разом. Від першої зустрічі і до дня, коли я поїхав. - каже своє зізнання, і дивиться пильно в очі.

- Я гадаю, що мені вже пора відпочивати, дуже втомилася.- кажу я позіхаючи та встаю зі стільця, але мене перехоплює  рука Андрія.

-Яно. Будь ласка. Посидь зі мною ще трохи.- каже благальним поглядом.

Від його погляду й тихого голосу йдуть  мурахи по тілу. Тому сідаю знову на стілець. Андрій не відпускає руку, а бере мої руки в свої.

-Яно, мені дуже жаль, що ми розійшлися, через думки та погляди, що нав’язав мені батько я зруйнував своє щастя.  Коли я був в полоні, то переглянув все своє життя і зрозумів, що лише з тобою я відчував те, що не відчував ні з ким. Я відував спокій. Яно, ти мій спокій, моя тиха гавань, до якої хочеться повертатися. Я дуже сильно тебе кохаю і хочу бути з тобою. Яно, ти даси мені ще один шанс?- питає підходячи більше, не відпускаючи моїх рук та незводячи пильного  люблячого, ніжного погляду.

Гублюся в своїх відчуттях і почуттях. Мені дуже приємні та важливі ці слова, але все ж якісь сумніви блукають в голові.

-Яно. Якщо ти скажеш піти, то я зараз піду.- каже він, а я мовчу.

 Він піднімається, щоб піти.

-Я зрозумів.- каже зробивши свої висновки.

-Стій. Зачекай. Я згодна дати тобі ще один шанс.- кажу я тремтячим голосом.

Він повертається швидко та міцно обнімає та кружляє по кімнаті. Я сміюся. А потім він зупиняється ставить мене на підлогу, поправляє рукою волосся і ніжно цілує в губи. Потім поцілунок перетворюється з ніжного в пристрасний і я не помічаю, як опиняюся з ним в ліжку. В цей момент для нас все тільки починається.

****

Нещодавно  Аліна народила хлопчика, майбутнього козака. Ми з Андрієм зустрічаємо її сьогодні з пологового, бо її коханий трохи не встигає вчасно добратися з передової.

-Який гарненький.- кажу  я дивлячись на малюка.

-Давай наступного разу я тебе забирати з пологового буду.- каже Андрій , заходячи до палати.

Я мовчки посміхаюся. Мені приємні його слова. Та я не впевнена чи готова я зараз стати мамою.

-Це справа не довга.  А щастя – море. Особливо коли береш свою дитину на руки і бачиш себе в його очах.- каже Аліна витираючи сльози щастя.

-Ну, що поїхали.- каже Андрій, забираючи сумки.

Ми сідаємо в авто і відвозимо маму з дитиною додому. Там на неї чекають її помічниці – мама Данила – Віталіна Ігорівна  та її мама  Олександра Валерівна.

-Залишаємо тебе в надійних руках.- кажу я і ми залишаємо їх і їдемо додому.

Приїхавши додому я йду в душ, а вийшовши з  нього бачу пелюстки троянд та свічки.

-Андрію.- кажу я і мене обнімають ніжні руки.

Коханий повертає мене до себе та стає на одне коліно.

-Яно, я дуже хочу провести з тобою життя. Я тебе дуже люблю і обіцяю більше ніколи тебе не ображати. А ще обіцяю завжди обговорювати з собою всі сумніви та проблеми. Кохана, ти вийдеш за мене?- питає він.

-Так. Я теж дуже хочу бути з тобою.- кажу я та цілую його в губи.

****

Мій чоловік влаштувався працювати в реабілітаційний центр для військових. Я продовжую лікувати людей. Працюємо  та наближаємо перемогу. Наші батьки  теж стали ніби молоді, адже турбуються про Матвія.  А ще здається, що в нашій з Андрієм родині скоро буде поповнення. Тож життя продовжується, незважаючи на війну…

1 ... 24 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти - мій спокій, Ірен Вастро», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Ти - мій спокій, Ірен Вастро» жанру - 💛 Любовні романи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Ти - мій спокій, Ірен Вастро"