Читати книгу - "Щоденник страченої"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Страждання не відміняється.
Радість зустрічі — також.
То навіщо була авантюра?
* * *
. Іноді я хотіла, щоб Він мене розтовк, як товче кухар шмат м'яса на відбивну. Так, щоб стало видно прожилки.
На той час, коли в мене вперше виникло таке бажання, «він» — це був іще ніхто. Його не існувало тоді на світі.
А тепер Він товче мене, як часник чи мак у ступці, — і я вже нічого не відчуваю, окрім жорстокості обставин і мільярдних відстаней непорозуміння між нами. Ні. Це я брешу.
Сама собі.
Усе я добре відчуваю.
Особливо, мільярдні відстані.
5 вересня 200...
Ми співпадаємо з ним, як розбита шкаралуща свіжого горіха. Коли шкаралуща висихає — вона непридатна для співпадання краями.
Отак не співпадають і люди.
Але ж ми з Тобою співпадаємо, дурню!!!!
12 травня 200...
Сьогодні понесла підбити туфлі. А заодно — привітати шевця із його недавнім 70-річчям.
Старий вірменин впізнає мене іще з дверей, але чомусь не радіє, як завжди.
Телефонний дзвінок перебиває моє «здрастуйте» — і швець зривається з місця, як ошпарений.
Він довго слухає, а потім мені здається, що він починає плакати.
Слухаю глуху, старечу розмову — і серце мені стискаються від ніжності. Швець розмовляє із хворою дружиною:
— Радосте моя, Олюню, не плач. Я скоро прийду. Не плач, моя голубко.
Старий дивиться крізь мене:
— Я люблю її так, що хай би на мене звалилися всі біди світу, лиш аби вона мені була здорова, радість моя.
24 листопада
Сьогодні згадала: якщо дивитися на гору Сивулю в іуманний день, видно, як людину крізь сльози.
Може, ти мене також бачиш, як Сивулю в туманний день, тому не розумієш, що мені без тебе всі дні — як Сивуля в тумані???
Неділя після неділі з Тобою
Любов — вона безконечна. Людина може любити, скільки завгодно разів. І кожного разу по-іншому. І щоразу — вперше.
Але ніхто не думає, що чергова пристрасть — остання.
І кожен живе таким своїм обманом, як правдивою — щонайправдивішою — правдою, бо поки людина не спізнала любові, вона їй привиджується в кожному стрічному. І тому кожен із нас іде за кожною новою любов'ю, як за марою, щоб зловити її і нарешті заспокоїтися.
Суцільний екстрім. Своєрідне Міністерство надзвичайних ситуацій у час безперервної пожежі.
Наступна неділя після місяця без Тебе
Я думаю, що кожному з нас вигідний стрес чекання, самообману, розпачу. Будь-яке душевне потрясіння, непрогнозоване хвилювання — це електричний струм для вразливої душі. Як правило, такий струм не вбиває, а лише струшує приспану енергію, стимулює до життя заржавілі сили волі.
Встаєш вранці — і не віриш: те, що було вчора, — було з тобою.
Залишається неясне відчуття туману.
Запаморочення.
Чарів.
І легкої досади, що це таки було.
Хтозна, якою я б стала, коли б мене не вдаряло струмом...
28 вересня 199...
Мені байдуже, що про мене думають інші. Коли я вперше зрозуміла це — помацала чоло.
А потім сказала собі: так думають егоїсти.
Я таки егоїстка, якщо так довго люблю одного і того самого негідника й падлюку. І чим менше він подає мені знаків уваги — тим більшою падлюжницею стаю сама для себе.
Після такого відкриття і справді доводиться мацати собі чоло і не дозволяти, щоб його мацали інші (чоло тобто)...
Але моє внутрішнє життя за такими парканами і забралами, що я можу прикидатися, якою завгодно відьмою і жодне каяття не навідається до мене. Бо я — егоїстка. І мене не обходить, як плює і чхає на мене світ. Так, як я плюю собі в душу цим виснажливим багаторічним романом... Мене не зможе переплюнути навіть верблюд.
Байдуже. Як байдуже до зламаного дерева чи всіх отих, що минають мене день у день у великому місті, а «добридень» сказати нікому.
17жовтня 200...
Він так дістав мене своїм катуванням, що я вирішила відомстити.
Учора я почала полювання за одним чоловіком. Мені стало цікаво, чи зможу я його вполювати.
20жовтня 200...
Він, очевидно, відчув — і дуже пручається. Я таке бачу вперше: чоловік опирається жінці, яка явно провокує його на лямур.
Розпалює?
Побачимо, хто кого.
22 жовтня
Але навіщо він мені, коли я в собі не відчуваю жодного поруху плоті, окрім чіткого розрахунку і думки про помсту іншому?
27 жовтня
Я знаю, чому я його добиваюся. Це не лише жага помсти. І в жодному разі — не бажання новизни. Я хочу спізнати байдужу пристрасть, силувану. Щоб зрозуміти, чим вона відрізняється від спонтанної. Я доб'юся свого.
28 жовтня
Крига скресла?
Він дивився в очі так, щоя забула все, пов'язане з іншим.
У мене почалися ознаки склерозу.
7 грудня
Найбільша безбожниця, я відтепер навіки запам'ятаю, що 7 грудня — день великомучениці Катерини.
Чоловіки — вони мастаки інтриги не менші, аніж хвалені, завжди інтуїтивні жінки.
...Я помилилася у своїй здобичі.
Чоловік був такий ніжний, що, ледь доторкнувшись до нього, я зрозуміла свою погибель. Він пестив мене так, ніби ворожив.
А прощаючись, хитро запитав:
— Навіщо ти гралася зі мною? Це ж небезпечно для тебе. Ти в пастці.
Я не хотіла визнати, що програла, але відчула, що він мене зачепив.
15 грудня
Тепер я рискаю, мов тигриця. Я шукаю зустрічі з ним.
Він мене знов уникає.
20 січня наступного року
...Учора за столом він плеснув мені в обличчя склянку горілки:
— Ти сука. Ти спиш зі мною, а хочеш іншого. Хто в тебе є?
У мене нема нікого, але як йому про це сказати? У мене нема навіть того, хто іще не так давно був.
Він не озивався півроку.
Що я йому зробила???
Є лише спогад-хвороба: чоловік, що спить по діагоналі ліжка й одною рукою тримає мою грудь. А на годиннику — завжди третя ранку.
25 серпня
І я таки сука, бо, коли впольований мною чоловік хряснув дверима, я завила так, що жодна чотиринога не могла б зрівнятися.
Я думаю, що зачепила його і я. Та він надто розумний, щоб не міг відчути, що.став іграшкою в моїх руках через зовсім іншого чоловіка. Бо все в мені
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник страченої», після закриття браузера.