Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Талан 📚 - Українською

Читати книгу - "Талан"

265
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Талан" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 30
Перейти на сторінку:
к о. Слухайте, — даю третину збору на хор.

Л у ч и ц ь к а. А! Ви знаєте, чим мене закупити! Вони справдi страх як нуждаються… Надто при переїздi… Це їм велика пiдпомога! (Встає). Я граю. Менi легше… Тiльки не давайте водевiля, а зразу: зразу лiпше.

К о т е н к о (цiлує їй руки). Благодiйко моя! Зараз лечу! Безродний, дзвiнки! (Кричить у дверi). На сцену всi! Починаємо!

Дзвiнок.

Л у ч и ц ь к а (встає, хитається, спирається на доктора i на Маринку; доктор пожима плечима). Тут (на серце) цiле пекло, а я смiятись i жартувати йду!.. (Ледве руша).

Завiса хутко спада

Картина 2

Середина багатого намету. В убранствi сила дорогої зброї. Прямо — вхiдна припола.

Котенко (в ролi Богдана). Джура — на кону; Квiтка i Квятковська — в лiтери, [ложi] бельетажа, Юркович — в 4-му рядi крiсел. Голоси в амфiтеатрi i галереї.

К о т е н к о (сидить)

Схилились всi, менi пiд ноги впали…

Стою тепер на верховинi я,

Закон для всiх — моє владичне слово,

I от воно верта до мене знов

Мою зорю, украдену дружину…

Вина менi й бандуру, джуро!

Д жура

Ясновельможний гетьмане i пане!

Вмить,

К о т е н к о (випив вино, приграє на бандурi й спiва).

Ой ширя орел, орел сизокрилий

Та попiд небесами;

Ой лiта козак, козак запорожський

Степами, ярами.

Гей, розточились всюди козаченьки,

Полягає отава:

Гей, пропадайте, лихi ворiженьки, —

Наша сила i слава!

К в i т к а (не дуже, але вголос). Це не Жалiвницький?

К в я т к о в с ь к а. Нi, нi! Тихше, а то чути.

На кону з'являється Жалiвницький в ролi Тимка.

Ж а л i в н и ц ь к и й

Знов зрадниця вертається сюди?

К в i т к а. Це Жалiвницький!

К в я т к о в с ь к а. Цс-с!!

К в i т к а (дужче). А! Вiн падлюка!

К о т е н к о (на кону)

Так, правлю я украдене, моє!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Вона сама втекла, по своїй волi…

К в i т к а. Ага! Сама, сама втекла!

К в я т к о в с ь к а (зупиня й одтяга в глибiнь ложi). Мовчiть.

Г о л о с и з а м ф i т е а т р у. Там п'янi!

Г а л ь о р к а. Тихо, тихо!

Ю р к о в и ч. Скандалiсти!

На кону збентеженi.

К о т е н к о (дужче, щоб зам'яти)

Не може буть!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Я знаю, батьку, це:

Умовилась з Чаплiнським…

К о т е н к о

А! Гадюка!!

Менi цього ти перше не казав!..

Ж а л i в н и ц ь к и й

Не хтiв вразить… Вона мене умисне…

Нi в чiм не слiд дiймати вiри їй…

Дурманить все…

К о т е н к о

Але почiм ти знаєш?

Ж а л i в н и ц ь к и й

Упевнився цим серцем… Ох, не вiр

Нi пестощам, анi сльозам — одурить:

Пригорнеться, а нiж в руцi хова

I сонного зрадливо ним ударить…

Душа у неї чорна…

К в i т к а (вирвавшись вперед).

Як та нiч!

Квятковська бере його за руку i уводить вглибину.

К о т е н к о (скажено)

Ти щось таїш?

Ж а л i в н и ц ь к и й (побачивши, що ложа порожня, певнiше).

Не вiр, не вiр їй, батьку!

За пазуху гадюки не бери…

О, я б таких спiк на вогнi i попiл

Розвiяв би на вiтрi по степу,

Щоб не було й зарази…

К о т е н к о (хапа його за руку)

А-а! Тварюко!

Невже, невже?

Ж а л i в н и ц ь к и й

Одвiв мене господь…

К о т е н к о

Уб'ю, як пса!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Я не боюся смертi -

Грiха не мав…

К о т е н к о

Але на батька йшов!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Не вiдав я…

К о т е н к о

I гадина не знала?

Ж а л i в н и ц ь к и й

Вона, либонь, щоб очi одвести.

К о т е н к о

О, каторжнi!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Я не виновен, батьку!

К о т е н к о

Клянись менi!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Усiм, що є святе,

I матерi могилою сирою!

К о т е н к о

Готуйсь в похiд!

Ж а л i в н и ц ь к и й

Воля твоя.

К о т е н к о

Iди!

Жалiвницький виходить.

Тимко поклявсь… Його язик ще зроду

Не знав брехнi… Але вона, вона!

З отцем жила, iз сином залицялась,

А ворогу запродалась цiлком…

Ну, допадусь до вас обох i я!

Ох, проводи у пекло бучнi справлю!

На вугiллях пектиму день у день,

Мотатиму на мотовилах жили,

Собаками…

Д ж у р а

Жде панi й посланцi!

К о т е н к о

Впусти її, а посланцiв потому…

Джура виходить.

Через хвилину… через мить одну…

Побачу знов… зiрвату в мене квiтку…

О, як отут, в цих грудях, запекло!

Але здавись i здержся в гнiвi, серце,

Пометись гаразд, не похопись судом!

На кону з'являється Лучицька в ролi Єлени; на нiй французька сукня, накрита флером. В ложi Квiтка i Квятковська.

Л у ч и ц ь к а (входить хитаючись, скида флер i говорить утомно).

Мiй таточку, сподiваний, коханий!

Г о л о с и з гальорки, амфiтеатру, крiсел.

Браво, браво, Лучицька!

Г а л ь о р к а. Ш-ш!! Тихо!

А м ф i т е

1 ... 23 24 25 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Талан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Талан"