Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Талан 📚 - Українською

Читати книгу - "Талан"

265
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Талан" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 30
Перейти на сторінку:
а т р. Тихо! Ш-ш!! Ш-шI!

К р i с л а. Браво! Браво!

К в i т к а (вибiга на галас в ложу). Вона, вона! Як схудла!

К в я т к о в с ь к а (блага перелякано). Друже, ай, не гомонiть… я вийду!

К в i т к а (не при собi). Нi, не буду!

К о т е н к о

Подалi, геть! Вiд панi ляхом тхне

I щоки ще палають од цiлункiв.

Л у ч и ц ь к а

Я не виновна…

К о т е н к о

Силою б то взяв?

Л у ч и ц ь к а

О, гвалтом… Я… боролась до загину…

К в i т к а. Неправда!

К в я т к о в с ь к а. Цс-с! (Удержує його).

К о т е н к о

I обняла ляха

Зрадливою, продажною рукою?

Л у ч и ц ь к а

О боже! Нi! Яка страдниця я!

(Бiльше запалюючись).

Мене взяли як бранку до свiтлицi,

Сторожею обставили мене,

Щоб не могла на себе зняти руки…

О, скiльки слiз я нишком пролила

I скiльки мук пережила, мiй орле!

К о т е н к о

Подумаєш, як настраждалась, — страх!

На ласощах…

К в i т к а (голосно). Ха-ха-ха-ха! То мавпа з червоною покрасою! Ха-ха!

2-е к р i с л о. Тихше!

Ю р к о в и ч. Скандал!

Г а л ь о р к а й а м ф i т е а т р. Отыщите пьяных! Ша!

В ложу входять капельдинер i полiцейський чиновник. Квятковська одводить i щось шепче йому.

Л у ч и ц ь к а (оглядається). Смiється хтось… знайомий голос… Боже!

С у ф л е р (вголос).

Аж десять днiв, аж десять…

Л у ч и ц ь к а (страшенно збентежена, але бажа ще побороти себе)

Днiв… невже?!

Аж десять днiв i рiски в рот не брала…

К о т е н к о

Не видко щось по панiї поста!

Л у ч и ц ь к а

Мене, слабу, без пам'ятi звiнчали…

К о т е н к о

Ну й розговiлись, значить, зараз…

Л у ч и ц ь к а

Ох!..

Хоч пошануй мене, вельможний пане!

Нiхто менi там не подав руки…

Я день i нiч Богдана виглядала,

Щоб визволив нещасну iз тюрми…

К в i т к а (виривається, кричить). Брехня, брехня!

К в я т к о в с ь к а. На бога!

А м ф i т е а т р i к р i с л а. Тихо, тихо!

Л у ч и ц ь к а. Де? де? Вiн тут! (Озирається тривожно).

К о т е н к о (в кулiси). Спинить скандал.

Г а л ь о р к а. Ша, ша!

С у ф л е р (голосно).

Я думками тебе шукала!..

Л у ч и ц ь к а. Боже! То вiн… шукала… ним жила… (В ложу, з сльозами).

Я думками тебе шукала всюди,

Я серденьком з тобою лиш жила!

К о т е н к о

Може, з Тимком?

К в i т к а (скажено, не звертаючи на Квятковську уваги). Нi, нi! А з Жалiвницьким!.. Не вiр змiї!

Л у ч и ц ь к а. Ай, що се?

К в я т к о в с ь к а (показавшись Лучицькiй). Ха-ха-ха! (Вибiга).

Л у ч и ц ь к а (непритомно). Вона, вона там! З ним! Надi мною смiються, глузують… Ай, рятуйте!!

Разом

К о т е н к о (в кулiсу). Завiсу! (Потiм тiка).

Г о л о с и (за кулiси). Робочi! Де вони?!

Г а л ь о р к а. Лучицька! Ш-ш, ш-ш!!

А м ф i т е а т р. Лучицька, браво, браво!!

К р i с л а. Тише! Продолжайте!

К в i т к а. Вона мене дурила, дурила!!

В ложi показується полiцейський, начина тихо умовлять Квiтку.

Л у ч и ц ь к а (нервово, iстерично, а потiм несамовито). З нею! Укупi з нею?! Мало назнущались, так iще тут привселюдно зняти на посмiх, на публiку поставить? Це панський вчинок!.. Я довiрила вам свою душу, свою честь… А ви все потоптали ногами i вигнали мене з хати, як негiдь, як покидьку… Це панський вчинок! Ще з полюбовницею мене банiтувать прийшли! Ай, пане, та чи є ж що нижче, що пiдлiше на свiтi?! (Рве навiжено собi волосся, хапається рукою за горло, за серце).

В ложу знову приходять два служителi i разом з полiцейським беруть Квiтку.

К в i т к а (борючись, кричить). Сюди! Берiть її! Вона втекла до полюбовника! Зрадила, гадина! Вона висушила мiй мозок!

Його виводять.

Жалiвницький вибiга на сцену i пiддержує Лучицьку; вона б'ється на руках.

К р i с л а. Занавес, занавес!

Г о л о с и. Ш-ш, ш-ш, вон Лучицьку!

А м ф i т е а т р. Браво, браво!.. Вон ложу!

Ж а л i в н и ц ь к и й (з кону). Доктора!

Г о л о с и. Ш-ш, ш-ш! Вон Лучицьку! Продолжать! Квятковську!

Л у ч и ц ь к а (вирвавшись з рук Жалiвницького, на переднiй). Женiть!.. Сльози лила… Кров точила… для вашої втiхи!.. А тепер… плюйте на мене — для втiхи! Бийте — для смiху!.. Топчiть на регiт!.. Хiба в актриси є серце, є честь?? Нема, нема!! Вона бездушна забавка, вона запроданка ваша! (Пада на руки Жалiвницького).

Завiса

ДIЯ П'ЯТА

Убога, але чиста кiмната. Прямо — дверi; направо — два вiкна, налiво — кровать, заставлена вiд дверей ширмами. На вiкнах спущенi фiранки. Ззаду, при образах, лампадка. Направо, за вiкнами, ще маленькi дверi.

В И Х I Д I

Палажка, Маринка, Лучицька (спить).

П а л а ж к а (дивиться на Лучицьку, що спить). Ох-ох-ох! Нема вже нашої Марусi, тiльки тiнь одна: тане вона, як вiск!

М а р и н к а. Тане, бабусю, тане. Як стривожили її тодi на спектаклi, як упала i залилася крiв'ю, — ледве сюди донесли.

П а

1 ... 24 25 26 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Талан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Талан"