Читати книгу - "Брама"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перше дерево, під яким я хотів посидіти, для цього не годилося: то була шовковиця, під якою висіла дрібна сітка для того, щоб ловити ягоди. Я пройшов повз неї й далі на доріжці побачив жінку з дитиною.
Дитина! Не думав, що у Брамі є діти. Дитина була ще досить маленькою, мала не більше як півтора року. Вона бавилася з великим м’ячем, який ліниво стрибав через низьку гравітацію і більше нагадував кульку.
— Привіт, Робе.
Ще один сюрприз: то була Гелла-Клара Мойнлін. Я сказав без задньої думки:
— Не знав, що у вас є маленька донька.
— Це не моя. Це Кейті Френсіс. Іноді її мати дозволяє мені з нею гуляти. Кейті, це Роб Броудгед.
— Добридень, Робе, — процвірінькала дівчинка, вивчаючи мене на відстані трьох метрів. — Ви друг Клари?
— Гадаю, що так. Вона мій інструктор. Не хочеш пограти у м’яча?
Кейті припинила вивчати мене і чітко сказала, розділяючи кожне слово, з інтонацією, як у дорослих.
— Я не хочу грати у м’яча, але принесу вам шість ягід шовковиці, на які ви маєте право.
— Дякую. — Я опустився на землю і сів біля Клари. Жінка сиділа, охопивши руками коліна, і спостерігала за дитиною. — Вона дуже мила.
— Думаю, так. Важко судити, тут не надто рясно дітей.
— Вона ж не проспектор?
Я не жартував, але Клара приязно розсміялась:
— Її батьки здебільша працюють у Брамі на постійній основі. Але зараз її мати в рейсі; багато хто з постійного персоналу теж літають. Можна витратити купу часу, щоб дослідити життя гічі, а потім з’являється бажання запропонувати своє рішення цих загадок.
— Це небезпечно.
Клара цикнула на мене. Кейті повернулась, обережно тримаючи три ягоди, намагаючись їх не розчавити. В неї була смішна хода.
Здавалося, вона не особливо напружувала м’язи стегон та литки; вона ніби по черзі відштовхувалася стопами і плавно робила наступний крок. Помітивши це, я теж спробував так ходити. Виявилося, що це досить ефективно в умовах низької гравітації, але мої рефлекси постійно усе псували. Напевне, слід було народитись у Брамі, щоб успадкувати цю звичку у природний спосіб.
У парку Клара мала значно простіший і жіночніший вигляд, аніж на заняттях. Її брови, які надавали їй чоловічої сердитої подоби, тепер робили її обличчя приязним. А пахла вона так гарно, як завжди.
Мені було дуже приємно з нею говорити, тим часом як Кейті витончено ходила навколо нас, бавлячись із м’ячем. Ми обговорювали місця, до яких навідувались, і виявилося, що ми завжди бували в різних місцях. Єдине спільне, що ми знайшли, — я народився майже в один день з її братом, який був на два роки молодшим.
— Ви любите свого брата? — я запитав, розпочинаючи порожню балаканину перед фліртом.
— Звичайно, він же мій менший брат. Але він Близнюки, та й народився під Меркурієм і Місяцем. Звичайно, через це має мінливу і похмуру вдачу. Мені здається, в нього буде важке життя.
У Парку ведеться ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ за допомогою п’єзокамери
Насолоджуйтеся перебуванням у нашому парку. Не збирайте квіти і фрукти. Дбайливо ставтесь до рослин. Ви можете їсти фрукти, які впали на землю, ось у яких межах:
Виноград, вишні: 8 ягід на кожну людину
Інші маленькі фрукти і ягоди: по 6 на кожну людину
Помаранчі, лайм, груші: по одній на кожну людину
Забороняється виносити гравій з доріжок. Викидайте сміття в будь-які контейнери
ГРУПА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ «БРАМА КОРПОРЕЙШН»
Мене менше цікавила його доля, а натомість я хотів запитати, чи вона дійсно вірила у цю маячню. Однак це було б нетактовно, тим паче Гелла-Клара вела далі:
— Я Стрілець. А ви… ви… звичайно,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.