Читати книгу - "Відьми, жерці та інші неприємності, Шаграй Наталія"

  Єгора така перспектива коробить, але він зусиллям волі тримає себе в руках і чашку тримає в руках…міцно…так ще трохи й вона трісне.

- Я передам твої справи Аріні, - видушує він з себе.

І я розумію, що це серйозно. Аріна хороша дівчинка, проте не дужа уважна до дрібниць й що Єгор готовий ризикнути й передати її мій проєкт, бентежить.

- Слухай, якщо він тебе шантажує, то ти хоч подай знак, - шиплю я.

- Не вигадуй, - вперше за вечір усміхається він. – Просто, колись Зорян зробив мені велику послугу, я його боржник.

- Цікаво, коли це тебе доля звела з цим Зоряном? – запитливо заглядаю йому в очі.

- Справа давно минулих днів, - аж пересмикнуло ним від спогадів.

Я б навіть могла прикинути яких саме тих днів…й про ті дні й справді не хотілося згадувати. Комусь мій братанчик перейшов дорогу, як кажуть: «Бізнес і нічого особистого», але ми тоді пережили складні часи. Нас утискали з усіх боків. Єгор навіть родину поспішив вивезти з країни.

   Що ж, побуду янголятком і попрацюю з цим Зоряном. Але, як показує практика у рятувальники мені краще не записуватися…що не візьмусь рятувати, то з ним трапиться якась прикрість…