Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

Якщо ви вже відчули волю цього великого існування, то чому б вам не примиритися з біженцями четвертої епохи, які переслідують вас?

=

Дихання Верналя раптом стало важчим, наче вивергнувся ледь помітний білий туман.

.

Його голос також став гучнішим.

. !

Їхня віра не була прийнята всім тілом і розумом. У них все ж були деякі застереження!

, - =

Коли Вернал говорив, з напівзруйнованого будинку розпливався ледь помітний білий туман, що випромінював сильний запах крові.

=

Здавалося, що Бартон усвідомив, але він не був у настрої думати.

.

Він хотів лише покинути це місце і втекти від небезпеки, яка ось-ось мала вибухнути.

, . = = ?

Однак Пачеко був досить спокійним. Він подивився на Вернала і тепло запитав: "Ви весь цей час відвідували містера Бартона і писали листи до фонду". Яку допомогу ви хочете, щоб ми надали?

=

Почувши це, Бартон здивувався.

, !

Якби це був інший випадок, він би точно уявив, що Пачеко запитує, яка юридична консультація потрібна Верналу!

, ? = ѵƖ.ｏ

Хіба в такий час у нього не було лише двох варіантів? Він міг або втекти і повідомити про це в поліцію, або вийняти зброю і випустити кулю у Вернала, або вдарити його по голові жердиною Бартон був сповнений сумнівів щодо того, як Пачеко поводиться з речами. ѵƖ.

. ,

З ледь помітним білим туманом, що затримувався на кінчику носа, і з очима, що світилися сірим світлом, Верналь не виявляв ніякого опору такому обміну. Вираз його обличчя став урочистим, коли він відповів гідним тоном: Дві речі

, .

Спочатку привезіть цей предмет в передмістя і поверніться ввечері.

=

Під час розмови Верналь кинув скляну пляшку з тонким горлечком.

. =

Скляна пляшка здавалася дуже міцною. Навіть коли він впав на землю, він зовсім не здавався пошкодженим, незважаючи на удар об камінь.

.

Його внутрішня частина була наповнена блідо-білим, тонким, майже ілюзорним туманом.

.

У цей момент Бартон гостро відчув, що тіло цього заступника директора Департаменту комплаєнсу трохи задерев'яніло, ніби він відчув щось незвичайне.

=

Вернал не спостерігав за їхньою реакцією і продовжив: По-друге, коли ви шукаєте стародавні артефакти, допоможіть мені знайти схожі предмети.

=

Говорячи, він дістав аркуш паперу і розгорнув його.

-

На папері стояла дивна на вигляд лампа. Це було схоже на крихітну фляжку з водою, з рота якої виходив гніт свічки.

Без проблем. Після двох секунд мовчання Пачеко відповів низьким голосом, який відрізнявся від його попереднього тону.

. , ? - .

Це добре. Ха-ха, чи не здається вам, що наша зустріч була випадковістю? Тоді Вернал відкинув папірець убік і високо стрибнув на напівзруйновану будівлю.

=

Він був схожий на павіана, коли спритно підіймався вгору і стрибав, швидко зникаючи з поля зору Бартона і Пачеко.

.

Що ми будемо робити далі, Бартон обернувся, щоб подивитися на заступника директора Департаменту комплаєнсу.

= =

Не встиг він закінчити говорити, як раптом зупинився. Він зрозумів, що Пачеко все ще стоїть, важко дихаючи.

= =

Крім того, тіло Пачеко було вкрите густим чорним хутром. Його м'язи набухли, через що чорна шерсть затягнулася.

.

Очі монстра-монстра Бартона розширилися, ніби він хотів чітко розгледіти нинішню зовнішність Пачеко.

= =

В одну мить аномалія на Пачеко зникла. Він видихнув і сказав: "Ми почекаємо тут".

? . ℯνℯ.

Чи потрібно їх забирати? Бартон показав на пляшку і папір на землі. ν .

=

Куточки рота Пачеко сіпнулися, коли він сказав: "Ти можеш це підняти".

.

Але потім ти маєш тримати від мене дистанцію.

, ?

— випалив Бартон.— Чи вплине на вас туман у скляній пляшці?

= .

Є речі, в яких навіть якщо ви не можете бути впевнені, краще не робити їх необдумано. Пачеко так і не дав прямої відповіді.

=

Спілкуватися з ним дуже втомливо Трохи поміркувавши, Бартон зробив кілька кроків уперед і зупинився перед пляшкою та папером.

=

Саме тоді, коли він нахилився, щоб схопити два предмети, його очі раптом засвітилися слабким світлом.

=

Відразу після цього перед його очима з'явилася пара чобіт.

. - =

Передня частина одного з чобіт була високо згорнута. Інший був схожий на популярні в наш час чоботи з округлим верхом, ніби вони належали двом різним людям.

Серце Бартона стиснулося. Він раптом випростався і подивився вперед.

.

Навпроти нього стояла жінка.

. = =

Ця жінка була одягнена в одяг, який можна вважати двома сукнями. Одна сторона була складною, а інша – простою. Одна сторона була різнокольоровою, а інша – чисто чорною.

Це асиметричне вбрання змусило Бартона інстинктивно спалахнути. Він хотів зірвати з неї одяг і подарувати нормальну сукню і пару нормальних чобіт.

Ця імпульсивність не містила в собі жодних слідів чоловічого бажання завдати шкоди жінкам. Це було пов'язано виключно з його огидою і огидним почуттям до такого почуття естетики.

=

Терплячи дискомфорт, Бартон кинув погляд на голову дами.

,

У неї було гарне обличчя, високе перенісся, повні губи і пара темно-сірих очей, які рідко можна було побачити. На вигляд їй було за двадцять.

. =

Бартон не відчував ніякого подиву. Натомість він вважав, що зовнішність жінки досить дивна.

=

Через кілька секунд він нарешті зрозумів причину.

,

Обличчя дами було позбавлене виразу, на відміну від справжньої людини. Це було ближче до воскової статуї.

Вернал вже пішов. Заступник директора Департаменту комплаєнсу Пачеко, схоже, повністю одужав і взяв на себе ініціативу виступити.

.

Погляд леді ковзнув по пляшці та папері в руці Бартона.

?

Що він хоче, щоб ви зробили?

. =

Привозьте цю пляшку в передмістя і повертайтеся тільки ввечері. Крім того, ми повинні допомогти йому знайти предмет, намальований на папері, — відверто відповів Пачеко, надаючи вигляду так, ніби він не бажав бути ворогом пані.

=

Жінка кивнула і сказала: "Дай мені пляшку".

= - .

Як тільки вона закінчила говорити, Бартон, здавалося, почув наказ, який не можна було не виконати. Він інстинктивно кинув пляшку з тонким горлом у руці в іншу сторону.

, ?

Пачеко скористався нагодою і запитав: «Ви член сім'ї Тамари?

.

Жінка схопила пляшку і подивилася вниз.

.

Я не очікувала, що про нас хтось згадає.

.

Пачеко відповів з посмішкою: Правду кажучи, з кінця Четвертої Епохи і до сьогодні завжди були активні члени сім'ї Тамари,