Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Цвітуть палахливо вночі, Як тайнії мрії дівочі, Як сяйва безгучні мечі! Іней
За білим маривом жагучий скрип возів — Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут, на травах, на гнучкій лозі, Розляла осінь вина білопінні. Цей день зажурений веде мене, як друга, В сивизну тиху, в брязкіт збройних літ, Коли серця у грудях бились туго У такт дзвінкий бойовищ і копит. І згадуєм діла такі наївні й прості, І захват бойовий в небойових піснях, Як лляли кров ми на осінні брості Запушеного приморозком дня. І день білявий мій – юнак сереброкудрий Нагадує мені, що вже давно-давно Розквітла брость, якій ми так немудро Точили мудре молоде вино… …У інеї ліси, немов у мреві, Ті сами дерева, що знав я їх колись, За тих часів, коли громовим ревом Дні буреломні землю потрясли… О, дні прозорі! Кришталі осінні! Були ви сміливі, прекрасні і страшні, Як рвались ваші поводи ремінні, Як червінкова кров горіла на стерні… …За білим маривом стихає скрип возів, Колись вантажених понівеченим тілом… І мовчки я схиляюсь до лози, До червінкових віт, покритих білим… Тривога
Замру у тривозі: На заході мої скарби розрито. По дорозі Трубить сірими барвами вітер. Небо нагинається до обрію, Капає цілунками з синіх губ. Шелестить моя тривога коброю У барвах труб. В небеса повзе мій неспокій З кратерів серця гадом. Чую далекі кроки
За білим маривом жагучий скрип возів — Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут, на травах, на гнучкій лозі, Розляла осінь вина білопінні. Цей день зажурений веде мене, як друга, В сивизну тиху, в брязкіт збройних літ, Коли серця у грудях бились туго У такт дзвінкий бойовищ і копит. І згадуєм діла такі наївні й прості, І захват бойовий в небойових піснях, Як лляли кров ми на осінні брості Запушеного приморозком дня. І день білявий мій – юнак сереброкудрий Нагадує мені, що вже давно-давно Розквітла брость, якій ми так немудро Точили мудре молоде вино… …У інеї ліси, немов у мреві, Ті сами дерева, що знав я їх колись, За тих часів, коли громовим ревом Дні буреломні землю потрясли… О, дні прозорі! Кришталі осінні! Були ви сміливі, прекрасні і страшні, Як рвались ваші поводи ремінні, Як червінкова кров горіла на стерні… …За білим маривом стихає скрип возів, Колись вантажених понівеченим тілом… І мовчки я схиляюсь до лози, До червінкових віт, покритих білим… Тривога
Замру у тривозі: На заході мої скарби розрито. По дорозі Трубить сірими барвами вітер. Небо нагинається до обрію, Капає цілунками з синіх губ. Шелестить моя тривога коброю У барвах труб. В небеса повзе мій неспокій З кратерів серця гадом. Чую далекі кроки
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"