Читати книгу - "Чужа секретарка, Олена Домова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поки їздила додому і збирала речі нагодився Артем. Той наче відчув, що в житті подруги відбувається щось, і подзвонив, а не написав, як зазвичай. Почувши новину, негайно напросився справляти входини. Катя легко погодилася, адже не бачила колишнього одногрупника вже більше місяця. Важка праця з її боку і дівчина з його не давали узгодити графіки та зустрітися.
Дівчина Артема, з його слів, не вимагала весь вільний час присвячувати їй, але йому завжди було замало того часу. До того ж дівчина поки що відмовлялася від спільного проживання.
Катя щиро раділа за друга, хоч їй і було дещо сумно через те, що серед усіх знайомих вона одна залишається сама. Та ці думки ретельно ховалися у свідомості кар'єристки під вагою щоденних робочих справ, відштовхувалися як несуттєві та навіть зайві.
Зустрілися друзі на зупинці. Артем підхопив сумку Каті та звелів показувати дорогу. Сіли в маршрутку. Дівчина почала розпитувати друга про його життя-буття, й той із задоволенням розповідав. Разом завітали до супермаркету, купили пиво та закуски і попрямували до нової оселі Катерини. Білявка відкрила двері ключем та впустила гостя, а потім і сама зайшла, тихо радіючи, що все це тепер належить їй.
- Я приємно вражений, подруго, - роздягаючись у передпокої та роззираючись на всі боки, мовив Артем.
- Чим? - здивувалася дівчина та на правах господарки першою рушила вглиб приміщення.
- Ну, знаючи тебе, я очікував побачити щось на кшталт гуртожиткової кімнати, - вони швидко дісталися вбудованої кухні. - Ну, знаєш, односпальне ліжко, письмовий стіл та холодильник у кутку.
- Чого б це? Це ж ціла квартира, - Катя пірнула у шафки, знайшла тарілки та швиденько сполоснула їх від можливого бруду.
- Ну, ти в мене така невибаглива, що цілком могла б жити на горищі абощо, - знизав плечима білявий.
- Пф, - обурилася дівчина, але Артем пояснив свою думку, викладаючи бляшанки та пакети зі свого пакунку:
- Не ображайся. Ти, може, цього й не помічаєш, або спеціально це робиш через нашу спільну проблему, але ти не піклуєшся про себе, як інші дівчата. Їси, що під ноги впаде. Косметика, зачіска наче є, але вигляд невиразний. Про одяг я взагалі мовчу. Ти в цьому костюмі свою бакалаврську захищала два роки тому!
- Але ж він чудово виглядає, - спробувала виправдатися Катя. - Досить дорогий, але...
- ...Був зі знижкою, бо лишився тільки один розмір. Так, я пам'ятаю, - кивнув Артем.
Він відкрив бляшанку з пивом та простягнув подрузі, другу - собі. Відсалютували та зробили по першому ковтку. Артем привітав подругу з новим житлом, знову випили. Перекинулися кількома словами про те, як Катруся збирається переїжджати. Домовилися, що Артем допоможе, щоб батькові було менше тягати.
Щоб не повертатися до неприємної теми Катя з усіх сил намагалася відволікти увагу друга питаннями про особисте життя. Артем із задоволенням ділився всім, що спадало на думку.
Його дівчина, Наташа, була взірцем творчої особистості. З химерним виглядом, вбранням і поглядом на життя, але Тьомчику вона подобалася. Роздивляючись світлину дівчини друга, Катя досадливо думала: "Мені щось розповідає про зовнішній вигляд, а в самого дівчина он яка химерна. Якщо навіть така змогла знайти собі хлопця-красеня..."
І тут Катрусю як окропом ошпарило. "До чого тут хлопець? Я зовсім не мріяла про хлопця. Моя мета - це кар'єра в Зегер-груп!"
Чи то в неї на обличчі все було написане, чи то Артем все ж таки умів читати її як відкриту книгу, але друг знову повернувся до перерваної теми.
- Ти така одержима своєю мрією запаморочливої кар'єри, але скажи мені, навіщо тобі її досягати?
- Як це навіщо? Це статус, гроші, повага...
- А навіщо тобі все це буде потрібно, якщо тобі достатньо старого костюму?
- В тебе хибне уявлення про мене, - мотнула головою Катерина. Пила вона не часто, тому алкоголь швидко зробив рухи та слова більш вільними. - Я орендувала цю квартиру, бо мені не достатньо того, що я мала. А щодо костюму... Хоч завтра куплю собі новий! - з викликом додала дівчина.
- Домовилися, - задоволено кивнув Артем, - але не завтра, а у вихідні після того, як я допоможу тобі з перевезенням речей. І не тільки костюм, а й сукню.
- А жити мені потім на що? - вигукнула білявка. - Я ж казала, що мені довелося вносити великий завдаток.
- Ну, тоді зараз костюм, а перед Різдвом купимо сукню. Це твій бюджет потягне?
- Твоя Наталка тебе заревнує, якщо весь час зі мною тягатимешся, - зробила останню спробу зіскочити Катюха.
- Ми можемо поїхати втрьох, - легко запропонував хлопець.
- Оце вже ні, - закривилася білявка. - Дивитися, як ви двоє милуєтеся, не входить в мої плани.
- Може, взяти когось і для тебе? - з якогось дива запропонував "брат по нещастю", схоже серйозно вирішив влаштувати Катрусине особисте життя.
- Ні, я зараз хочу зосередитися на кар'єрі, - рішуче відмовилася вона. - Стосунки займають забагато часу, особливо якщо трапиться ревнивий хлопець. А саме такі мені зазвичай і траплялися
- І весь цей невизначений час "побудови кар'єри", - Тьомчик зобразив лапки на тих самих словах, - ти не плануєш ні з ким зустрічатися? Це, звісно, не моя справа. Але секс потрібен жінкам так само, як і чоловікам.
- Ой, Тьом, годі. Ще про секс ми з тобою не говорили, - замружилася і почервоніла Катя.
Подружки в неї ніколи не було, якось завжди дружила з компаніями, де, з одного боку, всі про всіх все знали, а з іншого - насправді довірливих стосунків не було. Принаймні так було в Катерини. А з Артемом такі розмови могли бозна до чого призвести.
- Так, я спеціально оминав цю тему, щоб ти не подумала чогось, - підтвердив здогадку Катерини білявий.
- А тепер що? - дівчина все ж наважилася поглянути на друга.
- Тепер у мене є дівчина.
Катя, приголомшена такою дивною відповіддю, вдивлялася в блакить очей колишнього одногрупника та намагалася розгледіти там кпин. Але ні. Він щиро вважав, те, що тепер в нього є дівчина, надає йому імунітет і право обговорювати з Катериною будь-які інтимні питання.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужа секретарка, Олена Домова», після закриття браузера.