Книги Українською Мовою » » Донька від Люцифера, Ірина Скрипник 📚 - Українською

Читати книгу - "Донька від Люцифера, Ірина Скрипник"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Донька від Люцифера" автора Ірина Скрипник. Жанр книги: ---. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 69
Перейти на сторінку:

За цей час, що він жив в Айрісвілі, кілька разів йому доводилось битись. Кожного разу мітка захищала його. Але що, як все змінилось після того, як він зустрів Латерію? Вони ж з Міхаелем наче ворогують, чи не так?

Це питання не давало йому спокою. Крутилося в голові, мов нав’язлива думка. І виникло воно в голові настільки раптово, що Седрик відразу ж почав вдягатися, щоб перевірити, чи діє ще захист. Його руки тремтіли від хвилювання і тривоги, а серце билося так, наче ось-ось вистрибне з грудей. 

Взявши із собою ножа, Седрик вийшов з дому і попрямував світ за очі, сподіваючись знайти хоча б когось, хто вирішить напасти на нього.

Блукати довелось довго… Вже починався ранок, коли один втомлений ельф раптом побачив великого білого птаха. Проте птахом цю істоту було важко назвати. Нічого подібного Седрик ще не зустрічав в своєму житті.

Тварина мала переважно біле тіло з відтінками синього на нижній частині, особливо на ногах і хвості. На спині були розташовані в неї в один ряд шипоподібні виступи, схожі на пір’я. Вони також були білі з синіми кінчиками, що надавало їй ще більш моторошного вигляду. Голова істоти нагадувала вовка: гострі вуха та червоні очі з вертикальними зіницями. Зуби були схожі на акулячі. Такі ж гострі й загрозливі. А на лапах тварини були великі гострі кігті, сині на кінчиках. Загальна постава була агресивною і потужною. Вона опиралась на чотири лапи, хоча передні більше нагадували крила, ніж лапи.

Помітивши Седрика, воно кинулось до нього, розкриваючи свою пащу. Її рух був стрімким, мов блискавка, а рик віддавався луною в повітрі. Проте не встигло воно вкусити ельфа, як саме впало з раною на шиї. Все ж, захист працював на відмінно. Тоді в чому була справа? Як Флокс міг так легко загинути? Чи то був не Флокс?

Коли Міхаель дав Седрику перо зі свого крила, то сказав, що більше за все він бажає створити світ, який буде безпечним для його майбутньої дитини. Першим кроком стала побудова міста. Ця загадкова істота теж, мабуть, його творіння. То, може, він і ельфів вирішив скопіювати? Символ захищає лише тих, хто є справжнім ельфом від народження. Тому і не допоміг. Але де тоді справжній Флокс? Що Міхаель зробив з ним? Невже він став частиною того барʼєру, через який проходив Седрик? Якщо так, тоді яким буде наступний крок?

Латерія так і не повернулась, і Седрик раптово зрозумів, що хвилюється за неї. Вона була чи не єдиною жінкою, хто вірив в його сили, хто бачив в ньому хоч якийсь потенціал. Навіть зараз, коли він жив біля околиці міста, в якому його ще не так давно всі ненавиділи. Вона вірила в нього, і бачила в ньому те, чого ніхто не бачив раніше за неї. Вона не вважала його випадковою дитиною, яка заважала повноцінно займатись зовнішньою політикою. Вона не бачила в нього учня, якого навʼязала, або короля, що був одержимим. Для неї він був просто Седриком. Не тим, який вирішить всі проблеми завдяки своїй магії і врятує вчергове місто. І не тим, що бути приносити магічні камені вразі нудоти. А просто Седриком… Проте він зрозумів це занадто пізно. Лише, коли провів кілька днів без неї. Вона не приходила на його поклик і навіть не зʼявлялась більше на похоронах. Серце стискалось лише від однієї думки, що Міхаель міг таки перемогти її. Вона ж була пораненою, коли Седрик бачив її востаннє…

——— Латерія ж, мабуть, пішла до нього… Скоріше за все…

Сказавши це, Седрик сів на лапу величезної тварини, відчуваючи холод її тіла. Він намагався зібратися з думками, але хаос у голові не давав йому спокою. Занадто багато питань було. І всі ці питання так чи інакше були повʼязані з новим Богом життя. Що він збирається зробити саме зараз? Що замислив? Чи допоміг він мені перемогти Флокса? Що зробив з Латерією? Що зробить з ним, коли побачить його майже через два місяці після зникнення? На що взагалі здатен Бог життя? Наскільки велика сила захована в його тілі?

——— Схоже, що мені таки доведеться туди повернутись…

Це був єдиний вихід зʼясувати все. Він мав повернутись до порожнього міста.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 24 25 26 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Донька від Люцифера, Ірина Скрипник», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Донька від Люцифера, Ірина Скрипник» жанру - ---:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Донька від Люцифера, Ірина Скрипник"