Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Устина - азовська відьма , Таня Мальована 📚 - Українською

Читати книгу - "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Устина - азовська відьма" автора Таня Мальована. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 74
Перейти на сторінку:

—Асорті тоді, — мої думки ще крутилися десь, як він дізнався про моє бажання солодкого.

—Чекай мене тут, — і хлопець хутко зник, а я залишилася.

Нічого не зосталося як тільки сісти на лавку в тіні розлугого дерева й дивитися на людей, що гуляють довкола.

Магія всередині мене приємно заворушилася, неначе кицька на теплому сонечку. Здавалося то не вона виробляли вранішні витребеньки з кавою. Але ж вона, вірніше це ж частина мене творила. Чого ж це я так? Все глибше й глибше пірнала в себе, намагаючись вхопити темну частину, але вона, як прутко втікала від мене і залягала, ховаючись, в клубах магії. Я знала, що тінь та в середині є, а після останнього вона зміцніла, але дістатися її я не можу.

—Чого зажурилася?

Богдан з'явився неначе, Лука в своїх кращих традиціях, змусивши мене здригнутися.

—Налякав трохи, я просто замислилася, — промовила я подивившись на парубка знизу, він стояв з двома великими ріжками в яких гарно розташувалися апетитні шари морозива. Воно прямо гукало, щоб його скоріше з'їли, бо спека зробить своє діло й потече воно по всім рукам.

—Дивлячись на твою хижу посмішку, я вже сумніваюсь хто з нас перевертень, — жартуючи парубок простягнув мене смаколик.

Я посміхнулася на всі свої тридцять, бо на тридцять два ще не всі виросли.

— Ти не знаєш яка то смакота. Довго не давати його з'їсти то злочин проти моєї відьмацької натури. Я коли голодна стаю трішечки агресивна, — простягаючи руку до морозива, зізналася я.

—Я це помітив, тримай своє асорті. Вибрав велике, думав може найбільше взяти, але в нас не так багато часу. Так що наступного разу буде ціле відро морозива, — поділився він планами і сів поруч.

Я насолоджувалася прохолодою смаколика, шоколад і абрикос вдало поєднувалися в один смак, відправляючи мої смакові рецептори у космос, а моя відьмацька натура муркотіла від задоволення. Вона вже зробила висновки з почутого і випустила кружляти метеликів в мене в животі.

Ми отак і сиділи під теплим весняним сонечком, плече до плеча, відчуваючи тепло шкіри, що пускало маленькі електричні іскри та мурах по шкірі. Їли й мовчали, насолоджуючись миттю.

— Ну що готова йди далі? — голос Богдана пролунав аж над то раптово, мені не хотілося переривати такий момент. Важко було зізнатися собі, бо мені лячно йди до води.

— Ходімо, за декілька хвилин будемо на місці. Як раз майже весь центр побачиш, — я встала й поправила сукню, що зім’ялася від сидіння.

Повертаючись я зіткнулася з пильним поглядом Богдана.

— Ти чого, ходімо, — звернулася я нього й рушила в сторону моря.

—Та нічого. В тебе покращився настрій, дійсно їжа творить дива, — промовив він наздоганяючи мене.

—А смачна тим паче.

Переговорюючись ми дійшли до альтанки.

—Зачекаєш мене тут, я швидко, — говорила наче до повітря, моя вода кликала мене. Хвилі нетерпляче врізалися в бережіння, залишаючи сліди на піску. Швидше спуститися , мною оволоділо нетерпіння.

Знявши кеди я обережно зайшла в воду, прохолода викликала натовп мурашок, що пробіглися моїми ногами. Хвилі привітно обіймали мене, включаючи хвилями, я тягнулася до серця моря, чула його поклик. Розчинилася неначе морська піні, ще декілька секунд і ми станемо одним цілим зі стихією, але щось пішло не так. Море здригнулося і в моїх вухах, немов з самого серця, почувся крик дельфіна, що звучав як сама смерть. Жах охопив мене, темрява повернулася з новою силою й вона йшла від мене. Ця огидна тьма тягнулася від мого серця. Море відштовхнуло мене, я більше не чула його поклик, вода опікала ноги льодяним холодом, хвилі виганяли мене з води, неначе я є саме зло.

Сльози гарячими доріжками побігли по щоках, змусивши мене винирнути в світ. Радість та щастя, що ще недавно були в мене на обличчі, змилися. Я плакала, а мені хотілося кричати в голос. Темрява моє прокляття тепер.

А сльози все котилися й котилися, відчай охоплював сильніше, а десь на самому краєчку свідомості я ловила лють й жагу помсти.

Відступавши я натрапила на когось. Теплі, сильні руки розвернули мене, крізь завісу сліз  побачила Богдана, що з сумом дивився на мене. Він знав, що так і буде, а зараз все розуміє. Хлопець розвинув руки пропонуючи обійми. Я не вагаючись впала йому на груди та вже не отримувала плач. Рясно окропивши його сльозами.

Я відчула легке коливання магії, а наступної миті ми вже опинилися в моїй кімнаті.

—Як так? — крізь плач запитала я.

— Стефа дала маленький портал, ми розмовляли, що таке може бути. Наслідки темряви, — пояснюючи відповів хлопець.

—До тебе Рох, я піду, — він відпустив мене, зоставивши стояти серед кімнати саму. Богдан відчинив двері, а на порозі вже вмостився кролик, його мордочка була наповнена жалем й співчуттям.

Я присіла й розвалу свого велетня, за секунди з гучним тупотом, він примчав до мене на руки. Я міцно обхопила його в обіймах і заховала обличчя в пухнастому хутрі. Перевертень безшумно закрив двері зникнувши за ними, не чутно було навіть його кроків.

Ми залишилися вдвох з фамільяром.

 

В саду в альтані відбувалася велика нарада, на яку мене вирішили не кликати, про зміст я дізнався потім і зовсім випадково. Але то буде потім, а зараз...

1 ... 24 25 26 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Устина - азовська відьма , Таня Мальована», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"