Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Наречена мого брата, Ярл Конг 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена мого брата, Ярл Конг"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена мого брата" автора Ярл Конг. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 24

- Гей, Емі, - перед очима виникає якась перешкода, яка тут же хитається згори донизу й викликає в мені запаморочення, - ти взагалі тут?

Відводжу погляд в сторону, щоб не наробити халепи від цих різких рухів і усвідомлюю, що перешкодою була рука. А власниця цієї руки Ріта, яка намагається привернути мою увагу, а в цю секунду занепокоєно вдивляється мені у вічі.

- Що? - Не тільки Ріта дещо ошелешена, роззирнувшись навколо, помічаю, що й інші подруги занепокоєно споглядають на головну винуватицю сьогоднішньої урочистості. Тобто на мене.

- З тобою все гаразд? - При цьому по погляду дівчини розумію, що б я не відповіла, але вона мені не повірить. Чорт забирай, та що ж сталося такого, що вся моя компанія стала такою схвильованою?

- Так, звичайно, все супер, - видавлюю з себе посмішку, а після підхоплюю шматочок сирка з тарілки асорті й закидую собі в рота, хочу це зробити невимушено, начебто не розуміючи, чому виник такий переполох. Хоча той сирок ледве поперек горла не встає від допитливих поглядів дівчат.

- Так і не скажеш, що в тебе все супер. Я тобі промовляю тост, розпинаюся тут, а ти втупилася в одну точку й взагалі ні на що не зважаєш, - ображено вимовляє Ріта, яка певно там таку величезну й слізну промову виголошувала, що я зачепила її за живе, проігнорувавши зусилля подруги.

- Вибач, просто досі не можу повірити в те, що незабаром покину компанію вільних та незаміжніх й стану дружиною Артура на все життя, - хоча, чесно кажучи, я не думала ні про нареченого, ні про те, що я там когось і колись покину. Після розмови з Леркою у вбиральні цього клубу, у мене тільки й були думки стосовно того, хто міг мені відправити те дивне повідомлення. Я думала про тих дівчат, котрі стали жертвою у відносинах зі своїми другими половинками. Міркувала стосовно того, чи спеціально цю лікарню приховують від сторонніх очей, щоб ніхто не здогадався, які пацієнтки там лікуються.

- Ви сьогодні з Леркою обидві якісь дивні, - зауважила Настя, ще одна моя подруга, яка сьогодні була присутня на дівич-вечорі.

- Ти про що? Які дивні? Нормальні ми, це ви щось собі накручуєте, - стала в стійку Лера, а після підплигнула з диванчика, піднявши догори свій бокал, - Рітка, ти все сказала?

- Ну, так, - здивування все не покидало обличчя дівчини, вона скоса поглядала то на мене, то на Леру, певно шукаючи причини такого нашого настрою. А Настя мала рацію, що я, що Лерка знаходилися в ступорі. Моя подруга певно перебувала там ще з того часу, як дізналася інформацію з вуст охоронця тієї психіатричної лікарні, а я вже після того, як все почула з її вуст. Нас це не відпускало.

- Тоді давайте за нашу улюблену подругу й красуню наречену!

Всі підтримали слова Лерки й почало лунати цокання бокалів одне об одного, а після увага дівчат змісилася з мого заціпеніння й вони почали обговорювати між собою якусь косметику. І в будь-який інший день, при будь-якій іншій ситуації я б і сама залюбки вкинула свої вуха в цю розмову, але не зараз, не сьогодні.

- Я попудрити носика, скоро буду, - кинула я дівчатам, яким вже було не до мене, й рушила у вбиральню, щоб привести себе до тями.

Потрібно було хоча б зараз перелаштуватися та забути про ту лікарню і про тих дівчат. Варто провести цей вечір в гарному настрої й повеселитися по повній програмі. Хтозна-коли ще випаде така можливість. Невдовзі я стану дружиною Артура, не за горами у нас з чоловіком будуть дітлахи й тоді вже буде доволі таки тяжко знайти час задля подруг та розмов з ними. Не кажучи вже про те, щоб залипати в нічному клубі та трусити п'ятою точкою до світанку.

Тож варто віддатися емоціям, а вже завтра подумати на свіжу голову що і до чого. Все завтра, сьогодні - релакс. З таким налаштуванням я поверталася до своїх подруг, ось тільки до столика не встигаю дійти, оскільки в клубі почала лунати дивна музика. Дуже дивна. А вже через пару секунд я побачила Рітку, яка з вибалушеними очима мчала мені назустріч.

- Погнали звідси! - Дівчина схопила мене за руку й потягнула в протилежну сторону від нашого столика. На вихід.

- Що трапилося? - Я хоч і піддалася подрузі, швидким кроком потягнулася за нею, але цікавість взяла вверх і потребувала пояснення тут і зараз.

- Пожежа!

Ага, а ось і відповідь стосовно того, що це за дивна музика лунала. Напевно, це сповіщення про пожежу.

Неймовірний дівич-вечір, краще не придумаєш - саме так я розмірковувала, поки ми з Ріткою мчали на вихід з нічного клубу. Та коли ми вилетіли на вулицю, то я зрозуміла, що можна "краще придумати", що цей дівич-вечір може бути ще "неймовірнішим", оскільки крім пожежних машин, біля "БлекВайту" знаходилося достобіса поліціянтів. Штаб пожежників настільки скоротили, що вони вже самі не справляються, а залучають правоохоронців? Чи як тоді по іншому пояснити присутність тут гарантів безпеки?

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 24 25 26 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена мого брата, Ярл Конг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена мого брата, Ярл Конг"