Читати книгу - "Снігопад, Ніл Стівенсон"

Відпадає, Хіро чорний, принаймні частково. Ніякої Нової Південної Африки. А сама Y. Т. європеоїдка, тому Метаназія теж відпадає.

— Великий Гонконґ містера Лі, — каже Хіро. — За пів милі праворуч.

— Непогана думка, але чи пропустять тебе туди з мечами?

— Пропустять. Я громадянин.

Вона його бачить. Вказівник виділяється, бо він рідкісний, такі нечасто зустрінеш. Це зелено-синій знак, лагідний та спокійний посеред кислотного ґетто франшиз. Там написано:

ВЕЛИКИЙ ГОНКОНҐ МІСТЕРА ЛІ

Різкий вибух ззаду. Її голова б’ється об м’який підголівник. Інше таксі довбонуло їх у зад.

І на сімдесяти п’яти вона вирулює на парковку містера Лі. Системи безпеки не встигають розпізнати візу, тому випускають СПШ, і ось тобі повноцінне Серйозне Пошкодження Шин, лисі скати залишилися висіти на шипах. Пролетівши вперед на чотирьох голих ободах, вона гальмує на клаптику газону, який водночас і забірник для вуглекислого газу, і доволі міцне покриття.

Вони з Хіро вискакують із машини.

Хіро дико шкіриться, спійманий у перехресне сяйво десятка червоних лазерів, які сканують його зусібіч — прибульця перевіряє роботизована система безпеки Гонконгу. Її також — вона дивиться, як лазери повзають її грудьми.

— Ласкаво просимо до Великого Гонконґу містера Лі, містере Протагоніст, — каже система безпеки через гучномовець. — І ласкаво просимо вашу гостю, місіс Y. Т.

Решта таксі шикуються вздовж бордюра.

Декілька з них проскочили в’їзд у Гонконґ і були змушені повертатися квартал чи два. Перкусія хряцання дверима. Декому з них і байдуже, вони не глушать двигунів і не зачиняють дверей. Три хачі проходжають узбіччям, роздивляючись клапті покришок на шпичаках шипів: довгі смуги неопрену, з яких виростає сталеве і скловолоконне волосся, ніби пошматовані перуки. В одного у руках револьвер, націлений вниз, на хідник.

До них підбігають іще четверо хачів. Y. Т. нараховує ще два револьвери і помповий дробовик. Ще кілька таких хлопців — і вони зможуть створити уряд.

Вони обережно переступають через шипи на буйний гонконзький газон, і щойно вони це роблять — знову з’являються лазери. На секунду хачі стають червоними та зернистими.

Тоді відбувається ще одна річ. Вмикаються прожектори. Цих людей система безпеки хоче підсвітити краще.

Франшизи Гонконґу славляться своїми газонами — бо де ж таке чувано, щоб на газоні можна було паркуватися? — і своїми антенами. Завдяки антенам вони нагадують дослідницькі центри NASA. Деякі з них — супутникові, націлені в небо. Але деякі — геть малесенькі, націлені вниз, на газон.

Y. Т. цього всього насправді не розуміє, але ті маленькі антени випромінюють у міліметровому діапазоні. Як і кожен радар, вони добре вловлюють металеві предмети, і, на відміну від радарів у центрі керування польотами, здатні розрізняти дрібні деталі. Роздільна здатність системи залежить від довжини хвиль, тому, оскільки цей радар працює в міліметровому діапазоні, він бачить, які у вас пломби, які люверси у ваших конверсах і заклепки в «левайсах». Він може порахувати дріб’язок у вашій кишені.

Цим сканерам дуже просто побачити зброю, вони здатні навіть визначити, чи заряджена зброя, і якими саме набоями. І це важливо, бо у Великому Гонконгу містера Лі зброя заборонена.

Розділ 11

Не надто ввічливо тинятися й витріщатися там, де щойно обвалився комп’ютер Да5ида, але чимало малолітніх хакерів саме цим і займалися, ніби показуючи всім іншим, наскільки вони прошарені. Хіро знизує плечима і повертається назад, у бік Квадранта Рок-зірок. Він усе ще хоче побачити зачіску Сусі К.

Дорогу йому заступає ніппонець-неотрадиціоналіст. Чувак з мечами. Він стоїть напроти Хіро, приблизно за два мечі від нього, і не схоже, щоб збирався відійти.

Хіро поводиться ввічливо. Він низько вклоняється і випростується.

Бізнесмен увічливий не настільки, він уважним поглядом змірює Хіро з голови до ніг і тільки тоді відповідає на уклін. Типу як.

— Оці, — показує бізнесмен, — дуже гарні.

— Дякую, сер. Якщо хочете, можете говорити ніппонською.

— Це ті, що носить ваш аватар. Ви не носите такої зброї в Реальності, — каже бізнесмен. Англійською.

— Вибачте, що складно пояснюю, але насправді я ношу таку зброю в Реальності.

— Точно таку?

— Точно.

— Тоді це давня зброя, — зауважує бізнесмен.

— Так, думаю, так воно і є.

— То як же вам до рук потрапили настільки важливі родинні реліквії з Ніппонії?

Хіро вловлює підтекст: «Хлопче, нащо тобі ці ножі — кавуни рубати?»

— Тепер це мої родинні реліквії, — відповідає Хіро. — Мій батько їх виграв.

— Виграв? У карти?

— На дуелі. Була дуель між моїм батьком і ніппонським офіцером. То довга історія.

— Прошу пробачити, якщо я хибно потрактував вашу історію, — дивується ніппонець, — але в мене завжди було враження, що вашій расі в часи тієї війни було заборонено служити в армії.

— Ваше враження правильне, — погоджується Хіро. — Мій батько був водієм вантажівки.

— То як же він бився на дуелі з ніппонським офіцером?

— Інцидент трапився в таборі для військовополонених. Мій батько і ще один полонений спробували втекти. За ними гналися кілька ніппонських солдатів і той офіцер, якому належали ці мечі.

— У вашу історію дуже важко повірити, — сумнівається ніппонець. — Ваш батько не зміг би прожити після втечі достатньо довго, щоб передати мечі своєму синові. Ніппонці — острівна нація. Йому нікуди було тікати.

— Це сталося наприкінці війни, — роз’яснює хакер, — а табір був просто біля Наґасакі.

Бізнесмен задихається, червоніє, мало не зривається. Він простягає ліву руку і хапає руків’я свого меча. Хіро роззирається; зненацька вони опинилися в центрі кола діаметром ярдів з десять.

— Ви гадаєте, що одержали ці мечі у шляхетний спосіб?

— Якби не вважав, то вже давно повернув би їх, — парирує Хіро.

— Тоді ви не будете проти того, щоб втратити їх так само, як надбали? — припускає бізнесмен.

— А ви не будете проти втратити свої?

Бізнесмен сягає навхрест правою рукою, хапає руків’я меча під ґардою, витягує його, цвьохає ним уперед, щоб вістря дивилося просто на Хіро, тоді кладе на руків’я і ліву руку, одразу під правою.

Хіро робить те саме.

Обоє схиляють коліна, глибоко присідають, тримаючи при цьому тулуб абсолютно прямо, тоді знову підводяться і стають у фехтувальну стійку, ноги паралельно, носки вперед, права нога попереду.

Виявляється, бізнесмен перебуває у глибокому стані зансін. Перекласти це поняття англійською — однаково що перекласти «пиздопройобище»