Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Том 12 📚 - Українською

Читати книгу - "Том 12"

195
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Том 12" автора Леся Українка. Жанр книги: 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 242
Перейти на сторінку:
мій привіт п[анам] Грушевським і запевнення, що т і л ь к и несвітський дощ перешкодив мені одвідати їх у Львові (Ви знаєте, що се правда). Я тому настоюю на цьому, що з деяких, пізніше мені поданих, фактів можу догадуватись про недоладне витолкування тих чи інших моїх вчинків у Львові, отже, і фактові, що я не одвідала пп. Грушевських, може бути надане тенденційне значення, а се було б мені не до мислі. Коли деякі пункти і відтінки в літературно-громадській роботі того чи іншого діяча і не згідні з моїми думками і настроями (сього я ніколи і не крила), то се ще не доводить мене до антипатії і негречності супроти самих осіб діячів, їх родичів, приятелів і т. д. і, наскільки се від моєї ініціативи залежить, я не міняю раз установлених відносин без виразних, фактичних причин, хоча, з другого боку, і не накидаюся там, де мене вже не потребують. Я завважила, що в сей мій приїзд до Львова не всі наші спільні знайомі обходилися зі мною по-давньому і мало хто був такий приязний, як Ви; почувалась якась навмисна холодність і немов упередження. Я б хотіла знати, чи справді єсть якась зміна до мене в настрої найближчих до Вас кругів (тут я не маю на увазі п. Труша, але інших), чи то мені тільки так здалось. Коли зміна є, то я б хотіла знати її фактичні, сказати б, об’єктивні причини, якщо вони існують, як то тільки Laune *, то я не допитуюсь, бо то вже «секрети психології», знати для того, щоб не зробити якого нетактич-ного кроку в відносинах до людей, що, може, і не хочуть бути ні в яких відносинах до мене. Коли Вам се не прикро і не трудно, то, будьте ласкаві, просвітіть мене в сій справі, я буду Вам дуже вдячна. Я люблю держати мої відносини іт Кіагеп 2, і ніщо мене так не мучить, як невиразна фальш. Москалі кажуть: «Худой мир лучше доброй ссоры», але я вважаю якраз навпаки: ліпше щиро посваритись, ніж нещиро миритись. Коли Ви навіть просто потвердите факт: «Завважена зміна існує» і не подасте ніяких дальших коментарів, то і се буде для мене корисно, я знатиму, що я «засуджена без суду», і затямлю собі, для кого я persona grata 3, а для кого ingrata 4.

1 Настрій (нім.).— Ред.

2 В ясності (нім.).— Ред,

3 Приємна, бажапа особа (лат.),— Ред.

4 Неприємна, небажана (лат.).— Ред,

Консеквенція з сього буде тільки та, що хто до мепе змінився, до того і я змінюся в рівній мірі, не виносячи того ad forum publicum бо демонстративність тут і не потрібна. Так, тільки «прийму до відома». Я сама не почуваюсь до жадної реальної провини супроти Ваших приятелів і тому непевна, чи мої спостереження про зміну справді вірні.

Коли Вам про се прикро писати, то, як хочете, не пишіть, але про переклад, дуже прошу, не гайтесь відповісти, бо діло спішне, робота має бути здана на термін.

Ваші свояки тепер мешкають у нас на хуторі, павіть в однім будинку, тут вони всі, окрім старшого сина. Всі здорові і «благополучні».

Бувайте здорові і привітайте від мене Вашу родину.

JI, Косач

39. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ

2 липня 1903 р. Зелений Гай Гадяч, Полтавской губ[ернии],

хут[ор] Зелений Гай, 19/VI 1903

Хтось комусь аж ось коли пише! Ой, бо хтось таки згине через поштові клопоти! Оце лежить перед кимсь аж 7 листів написаних, а се 8-й, а ще 4 треба от-от написати... Отаке моє! В Києві не було способу писати то за справами, то за балачками, то за втомою. Хтось там пробув тиждень, а ледве сюди приїхав, так і почав «дрібні листи» писати. Саме час до писання, бо дощі такі заливають, що нема способу і за поріг ступити. Родина наша, окрім татка і старшого брата, тут. Всі здорові, Дора величезна стала, Микось до неба головою дістає фізичио і морально (вже по матурі!), Оксана все від-сипляє, що недоспала за границею, Ліля підживляється після петербурзьких тарапат (ще невідомо, чи не «випросять» її з медицини!), мама дуже поправилась і немов помолодшала, а хтось такий, як і при комусь був. Часом на когось знов heiliger Zorn62 нападає з тих самих причин, що і в Чернівцях, бо комусь і тут не дають спокою

3 тою справою. Якби не близькі люди, то хтось би вже й забув про те, але мусить якийсь час помучатись... Зрештою, тут се менше діймав.

Рада мала приїхати сюди, та не знаю, як буде, бо маму свою боїться лишити саму коло хворої кузини, а з Зорі мала поміч.

Тим часом ще нема нікого з сподіваних гостей (брата, Квітки і Кривинюка), але за тиждень, може, хто і приїде, певне, Квітка, бо він на Україні не забариться, мусить в липні на Кавказ вертати. Схуд він там і заморився чимало, геть бідний став. Кланявся комусь і черновецьким знайомим.

Хтось не брався і до «Кассандри», так в листах загруз. А взагалі роботи страх багато, аби сила. Нехай би хтось комусь матеріали слав, бо потрібні дуже (хтось отримав дві пачки тут).

Нехай хтось скаже, чи позволяв комусь перекладати «Землю» по-російськи. Здається, хтось і «Землю», і оповідання дрібні дозволив, та, може, то тільки здається комусь, хтось уже не знає, такий заморочений. Нехай хтось буде ласкавий перечитати і переслати чийсь лист до Стефаника, бо то і до когось так само відноситься (те, що хтось про авторські права говорить).

Я бачила брата і питала його про харківське видання «Землі», то він каже, що то не жадне товариство, асам Хоткевич на власну руку видає і гонорару платити н е заміряє (бо, відай, і не має звідки), але що він хоче щось там значно поскорочувати і взагалі зредагувати. Адже він не писав комусь про скорочення і редагування? Коли хтось того собі не бажає, то нехай протестує, поки час. Я раджу протестувати, бо се поганий буде прецедент для всіх авторів, що друкують свої твори поза Росією, коли так, без протесту, увійде таке безцеремонне ново-діння видавцеві. Я зовсім не вважаю, аби д. Хоткевич був ліпший літерат, ніж

1 ... 24 25 26 ... 242
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 12», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Том 12"