Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пані Язикатої Хати 2" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 76
Перейти на сторінку:

-Немає слів, одні матюки…

-А які матюки? – зацікавлено запитала охоронниця.

-Такі, які вголос не скажеш. На «п» починаються, на «ь» закінчуються…  

-Хм. Пуцька, мабуть?

-Яка ще пуцька, вперше чую.

-Звичайнісінька пуцька, та, що у чоловіків  поміж ніг бовтається… Вірш хіба не чула  дитячий: Діду пхає, пуцька гнеться, баба голосно сміється…

-Ні, Лукеріє, у моєму дитинстві дітей віршикам про імпотенцію не вчили…

-Ой-ой-ой, інтелігентка…

 

-Ти б краще не наривалась, я вже на межі, як вибухну, мало не покажеться! – сказала Степанія так серйозно, що Лукерія не рискнула більше жартувати. - Гаразд, піду я далі шокуватися! - втомлено піднялася на ноги і поплелася до женихів.

 

 

Наречені без нареченої мовчали. Начебто й тема для розмови була, та кожен про своє думав. Стьопка сіла на своє колишнє місце і суворо запитала:

-Ви що, не помітили, що у мене волосся відросло?

-Що? - мер вийшов із глибокої задуми першим і подивився на неї з нерозумінням.

-А то! Женихи називаються! У мене вчора стрижка була під хлопчика, а сьогодні волосся до середини спини! - вона потягла закручений локон, доводячи свої слова, - ну, що скажете на своє виправдання?! – Стьопка дивилася серйозно, свердлячи чоловіків невдоволеним поглядом.

 

-Е-е-е... а було щось інше? - Гор виглядав стурбованим, а Мітя дивився з сором'язливою напівусмішкою.

-Уявляєш, так! Один Антон помітив, що я змінила зачіску та комплімент зробив!

-Неправда! Я теж помітив! - обурився Микита, - ще коли забирав тебе з торговельного центру!

-А коли це ти її забирав? Ви були разом у місті? - завівся з напівобороту лісник.

-Ми у справах їздили!

-У справах до торгового центру?!

 

-Панні, просто в тебе вчора була така гарна сукня, ми задивилися, - спробував викрутитися Мітя.

-А сьогодні у мене гарні джинси та светр? - вдавано надулася Стьопка.

-А сьогодні ми задивилися...

-Ой, не треба відмазок! - Стьопка увійшла в роль і вже виходити з неї не хотіла, - не приділяєте мені уваги, вас тільки розбірки між собою цікавлять! Ось одружимося, ви з ранку до ночі будете сваритися, а я, нещасна, саменька, долі зводити буду... - і навіть голос затремтів, нібито заплаче ось-ось.

 

-Стєшенька, ну що ти... - Гор виглядав так розгублено, що Стьопка не витримала і пирснула.

-Жартівниця, - посміхнувся водяник, притягнув жінку до себе і поцілував у верхівку.

-Гей, руки прибрав! – одразу здійнявся Гор.

-Батьку, не до ревнощів! - поспішив втрутитися мер.

 

 

-Так, хлопчики, це була перерва! — Стьопка випросталась, набрала в груди повітря, — розказуй Горе, що там із народним фольклором?

Лісник глянув на Мітю звіром, отримавши такий самий погляд у відповідь і запитав:

-Що саме тебе цікавить?

-Твоя мати Баба Яга та її пост дворецького на той світ!

-Не зовсім так, я ж казав. Вона сидить біля воріт, але не в змозі їх відкрити!

-Чому ж? Толк від такого дворецького?

-Мабуть почну з самого початку. Ягиня - понівечений образ. До нашого часу дійшов у вигляді злої старої, якою лякають дітей. Насправді, Ягиня, найперша, - не була злою. Як, втім, і доброю… Вона просто володіла деякими силами, але залишалася осторонь добра чи зла. Вона керувала проходом у світ мертвих і пропускала туди чи звідти тих, кому… як це сказати правильно… загалом, тих, кому можна було. До речі, була дружиною бога Велеса!

 

-Цікавенька казка. А ті ворота єдині?

-Хм, точно не знаю, - замислився Гор, - напевно, ні.

-По білому світу їх багато, тільки далеченько один від одного! - відповіла за нього усюдисуща охоронниця.

-Угу, значить і ягинь багато? – здогадалася Стьопка.

-Мабуть, так...

-Добре, що там далі?

-Наступні ягині були прямими родичками першої Ягині. Від її імені, до речі, і пішла їхня назва. Так ось, відкривати прохід вони могли за силою крові. Та мати моя не спадкова. Їй посаду передала попередниця, за відсутністю дітей. А змога відкривати прохід лише у кровних ягинь.

 

-А смисл було приймати такий піст? – поцікавилася Степанія, – в чому користь? Будинок зі зручностями?

-Користь в інших вміннях, які можна передавати не родичкам, - пояснював лісник, - адже зілля вона справжні варить, передбачає біди, лікує від хвороб…

 

1 ... 24 25 26 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"