Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Біблія, Невідомий Автор 📚 - Українською

Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біблія" автора Невідомий Автор. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 254 255 256 ... 313
Перейти на сторінку:

І діти повстануть проти батьків, і їм смерть заподіють.

13 І за ім'я моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде врятований!

14 Коли ж ви побачите ту огиду спустошення, що про неї звіщав пророк Даниило, яка настане там, де не слід, (хто читає, хай розуміє) тоді ті, хто в Юдеї, хай в гори втікають.

15 І хто на покрівлі, хай той не сходить, і хай не входить узяти щось з помешкання свого.

16 І хто на полі, хай назад не повертається взяти одяг свій.

17 Лихо ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!

18 Моліться, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було від створення світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.

20 І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не врятувалася б ніяка людина. Але заради тих, кого обрав, вкоротив він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, ото там, не вірте.

22 Бо повстануть христи неправдиві та неправдиві пророки і будуть вчиняти ознаки та чуда, щоб звабити, як зможуть, і обраних.

23 Але ви пильнуйте! Я повідомив вам усе наперед.

24 За тих днів, по скорботі отій, сонце затьмариться і місяць не дасть свого світла.

25 і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...

26 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме хмарами з великою потугою й славою.

27 І тоді він пошле ангелів і зберуть його обраних від вітрів чотирьох, від краю землі до краю неба.

28 Від дерева ж фігового навчіться прикладу: коли гілки його вже розпукуються, і з'являється листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви, коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.

30 Поправді кажу вам, за цього покоління все це станеться!

31 Небо й земля зникнуть, але не зникнуть слова мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, тільки Батько.

33 Пильнуйте й моліться, бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свою господу рабам своїм доглядати, і кожному завдання дав, а воротареві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли повернеться пан господи: вечірнього часу, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи вранці.

36 Щоб вас не застав, що спите, коли повернеться він зненацька.

37 А що вам я кажу, те всім я кажу: Пильнуйте!


Вiд Марка 14

1 За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А старші священики й книжники стали шукати, як би схопити його та вбити.

2 Вони казали: Тільки не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталася.

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, в оселі Симона, хворого на проказу, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову йому!

4 А дехто обурювалися між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.

6 Ісус же сказав: Залиште її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий вчинок зробила мені.

7 Бо вбогих ви маєте завжди з собою і коли буде бажання, зможете їм робити добро, мене ж не завжди ви маєте.

8 Що могла, те зробила вона, заздалегідь намастила моє тіло на похорон...

9 Поправді кажу вам, де тільки ця добра новина проповідувана буде по всьому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

10 Юда ж Іскаріот, один з дванадцятьох, подався до старших священиків, щоб їм його видати.

11 А вони, як почули, зраділи і пообіцяли йому срібняків за те дати. І він став підшукувати слушного часу, щоб їм видати його.

12 А першого дня Опрісноків, коли приноситься пасхальна жертва, запитали учні його: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми тобі пасху спожити?

13 І посилає він двох з учнів своїх, і каже до них: Підете до міста і зустріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.

14 І там, куди він увійде, скажіть до господаря того помешкання: Вчитель запитує, де кімната, в якій він споживатиме пасху з учнями своїми?

15 І він вам покаже готову вистелену велику вітальню, там приготуйте для нас.

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як він їм казав, і розпочали вони пасху готувати.

17 А коли настав вечір, він прийшов з дванадцятьма.

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з вас, який споживає зі мною, видасть мене...

19 Вони засмутилися, і кожен запитував його: Чи не я?

20 А він їм сказав: Один з дванадцятьох, що в миску вмочає зі мною...

21 Людський Син справді йде, як про нього написано, але горе тій людині, що видасть Людського Сина! Було б краще їй, коли б вона не народилася!...

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, поблагословив, поламав і дав їм, кажучи: Прийміть, споживайте, це тіло моє!

23 Потім узяв він чашу, подякував, подав їм і вони пили з неї всі.

24 І промовив до них: Це кров моя нового заповіту, що за багатьох проливається.

25 Поправді кажу вам, що віднині не питиму я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в царстві Божому!

26 А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.

27 Промовив тоді їм Ісус: Цієї ночі буде серед вас непевність, як написано: Вражу пастиря, і розпорошаться вівці!

28 По воскресінні ж своєму я перед вас прийду в Галілею.

29 І промовив до нього Петро: Хоч усі спіткнуться, та не я!

30 Ісус же йому сказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від мене!

31 А він ще дужче запевняв: Коли б мені й померти з тобою, я не відречуся тебе! Так же само сказали й усі...

32 І приходять вони до місцевості Гефсиманія, і каже він учням своїм: Посидьте тут, поки я помолюся.

33 І стривожений, пішов він, взявши з собою Петра, Якова та Івана...

34 І сказав він до них: Оповита смутком смертельним душа моя! Залишайтеся тут і пильнуйте!

35 І він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула його ця година.

36 І благав він: Авва-Батьку, тобі все можливе. Пронеси мимо мене цю чашу!... А проте, хай буде не чого хочу я, а чого хочеш ти...

37 І повернувся, і знайшов їх сплячими, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в непевність, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

39 І знову пішов, і молився, те саме промовивши слово.

40 А повернувшись, знову знайшов їх, що спали, бо важкими їм стали повіки. І не знали вони, що йому відповісти...

41 І повернувся він втретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година, коли в руки грішникам видається Син Людський!...

42 Вставайте, ходімо, ось наблизився мій зрадник...

43 І як він ще промовляв, прийшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від старших священиків, книжників і старшин.

44 А зрадник його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то він, беріть його під надійну варту.

45 І підійшов він та й каже: Вчителю! І поцілував його...

46 Вони ж схопили його.

47 А один з тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба першосвященика, і відтяв йому вухо.

48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб взяти мене.

49 Я щодня був з вами в храмі, навчаючи, і мене не взяли ви. Але все це, щоб збулися Писання.

50 Тоді всі полишили його і втекли...

51 Один же юнак, загорнутий у покривало на голе тіло, йшов за ним. І його мали схопити.

52 Але він, покривало покинувши, втік голий.

53 А Ісуса вони повели до першосвященика. І зійшлися всі старші священики, старшини та книжники.

54 Петро ж на відстані йшов за ним до середини двору першосвященика. І сидів він з вартою, і грівся біля вогню.

55 А старші священики та весь синедріон шукали свідчення на Ісуса, щоб йому заподіяти смерть, і не знаходили.

56 Багато свідчили фальшиво на нього, але не співпадали їхні свідчення.

57 Тоді деякі вставали, і давали неправдиві свідчення проти нього й казали:

58 Ми чули, як він казав: Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.

59 Але й ті свідчення не збігалися.

60 Тоді став на середині першосвященик, та й Ісуса запитав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти тебе?

61 Він же мовчав і нічого не відповідав. Першосвященик знову запитав його: Чи Христос ти, Син Благословенного?

62 А Ісус відповів: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

63 Роздер тоді першосвященик одяг свій та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

64 Ви чули цю зневагу Бога. Як ви думаєте? Вони ж усі присудили, що він має померти...

65 Тоді деякі стали плювати на нього, і закривати обличчя йому, і бити його та казати йому: Відгадай, хто вдарив! Варта теж його била по щоках...

66 А коли Петро був внизу на подвір'ї, приходить одна із служниць першосвященика,

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилася на нього та й каже: І ти був з назарянином Ісусом!

68 Він же відрікся, промовляючи: Не відаю і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні. І заспівав тоді півень.

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знову казати присутнім: Цей з них!

70 І він знову відрікся. Незабаром інші з присутніх казали Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

71 А він став присягати та божитися: Не знаю цього чоловіка, про якого кажете ви!

72 І заспівав півень миті тієї вдруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від мене. І кинувся він, та й заплакав...


Вiд Марка 15

1 А старші священики зі старшинами й книжниками, та весь синедріон, вранці порадившись, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

2 А Пилат запитав його: Чи ти цар юдейський? А він йому у відповідь каже: Сам ти кажеш...

3 А старші священики настирливо його звинувачували.

4 Тоді Пилат знову його запитав: Ти нічого не відповідаєш? Дивися, як багато проти тебе свідчать!

5 А Ісус більше нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

6 На свято ж він їм відпускав був одного з в'язнів, котрого просили вони.

7 Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом з повстанцями, які за повстання вчинили були вбивство.

8 Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

9 Пилат же сказав їм у відповідь: Якщо бажаєте, відпущу вам царя юдейського?

10 Бо він знав, що його через заздрощі видали старші священики.

11 А старші священики підмовили натовп, щоб радше відпустив їм Варавву.

12 Пилат же промовив знову їм у відповідь: А що ж я робитиму з тим, що його ви юдейським царем називаєте?

13 Вони ж стали кричати: Розіпни його!

14 Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив він? А вони ще гучніше кричали: Розіпни його!...

15 Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву.

1 ... 254 255 256 ... 313
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біблія, Невідомий Автор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біблія, Невідомий Автор"