Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І відшмагавши Ісуса, видав його, щоб розп'ятий був.

16 Вояки ж повели його до середини двору, цебто в преторій, і зібрали там цілий відділ.

17 І вони одягли його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на нього.

18 І вітати його почали: Радій, царю юдейський!

19 І тростиною по голові його били, і плювали на нього. І навколішки кидалися та вклонялися йому...

20 І коли назнущалися з нього, зняли з нього багряницю і одягли на нього одяг його. І повели, щоб розп'ясти.

21 І одного перехожого, що з поля повертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста йому ніс.

22 І його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

23 І давали йому пити вина, з миррою змішаного, але він не прийняв.

24 І його розп'яли, і поділили одяг його, кинувши жереб на нього, кому що припаде.

25 Була ж третя година, як його розп'яли.

26 І над ним була написана провина його: Цар юдейський.

27 А з ним розп'ято двох розбійників, одного праворуч, а іншого ліворуч нього.

28 І збулося Писання, що каже: До злочинців його зараховано!

29 А хто обіч проходив, то його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! ти, що храм руйнуєш та за три дні будуєш,

30 зійди з хреста, та врятуй самого себе!

31 Теж і старші священики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших рятував, а себе не може врятувати!

32 Христос, цар Ізраїлів, хай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми та й повірили. Навіть ті, що разом з ним були розп'яті, глузували з нього...

33 А з шостої години і до дев'ятої темрява стала по цілій землі.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й промовив: Елої, Елої, лама савахтані? (що в перекладі означає: Боже мій, Боже мій, нащо мене ти покинув?)

35 Дехто ж з тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось він кличе Іллю!

36 А один з них побіг, змочив губку оцтом і настромивши її на тростину, давав йому пити, промовляючи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля його зняти!

37 А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

38 І в храмі завіса роздерлася навпіл, від верху аж додолу.

39 А сотник, що проти нього стояв, як побачив, що він отак духа віддав, то промовив: Чоловік цей був справді Син Божий!

40 Були ж і жінки, що спостерігали здалека, між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова молодшого та Йосії і Саломія,

41 що ходили за ним та йому прислуговували, як він був у Галілеї, і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з ним.

42 Настав вечір дня Приготування перед суботою,

43 і прийшов Йосип з Ариматеї, радник поважний, що сам сподівався царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

44 А Пилат здивувався, щоб він міг вже померти. І, покликавши сотника, запитав його, чи давно вже розп'ятий помер.

45 І дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

46 А Йосип купив плащаницю, і знявши його, обгорнув плащаницею, та й поклав його до могили, що в скелі була висічена. І каменя привалив до могильного входу.

47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали його.

Вiд Марка 16

1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити його.

2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до могили вони прибули,

3 і казали одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?

4 А поглянувши, побачили, що камінь відвалений, був же він дуже великий...

5 І ввійшовши до печери, побачили там юнака, що праворуч сидів, одягнутий у білий одяг, і жахнулися вони...

6 А він сказав до них: Не бійтеся! Ви шукаєте розп'ятого назарянина Ісуса. Він воскрес, нема його тут! Ось місце, де його поклали були.

7 Ідіть, скажіть учням його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там його ви побачите, як він вам казав.

8 А як вийшли вони, то побігли, налякані, від могили. І не сказали нікому нічого, бо боялися...

9 Як воскрес він вранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, з якої був вигнав сім демонів.

10 Вона пішла й повідомила тих, що були з ним, і які сумували та плакали.

11 А вони, як почули, що живий він, і що вона його бачила, не йняли тому віри.

12 По цьому з'явився він двом з них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.

13 А вони, як повернулися, інших про те повідомили, але не повірили й їм.

14 Нарешті, він з'явився одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за невірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив його.

15 І казав він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню добру новину проповідуйте!

16 Хто повірить і охриститься, буде врятований, а хто не повірить засуджений буде.

17 А тих, хто повірять, супроводити будуть ознаки такі: у ім'я моє демонів будуть виганяти, розмовлятимуть мовами новими,

18 братимуть змій, а коли отруйне що вип'ють, не буде їм шкодити, кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!

19 Пан же Ісус, по розмові з ними, піднявся на небо і сів по Божій правиці.

20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Пан підтримував їх, і на підтвердження, супроводжував слово ознаками. Амінь.

ДОБРА НОВИНА ВІД ЛУКИВiд Луки 1

1 Через те, що багато бралися розповісти про події, які сталися між нами,

2 як нам розповіли ті, хто від початку були свідками й слугами Слова,

3 тому й я, все від першої миті докладно дослідивши, хочу описати за порядком для тебе, високоповажний Теофіле,

4 щоб ти впевнився в правдивості науки, якої навчився.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарія, з денної групи Авія, та жінка його з дочок Ааронових на ім'я Єлисавета.

6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку поважного обоє були.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

10 Під час же кадіння весь народ зовні молився.

11 І з'явився йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

12 І стривожився Захарія, побачивши, і злякався.

13 А ангел до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя і жінка твоя Єлисавета сина народить тобі, ти ж даси йому ім'я Іван.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато втішаться.

15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме і наповниться духом святим ще з утроби своєї матері.

16 І багато синів з Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

17 І він сам перед ним буде йти в дусі й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрості праведних, щоб підготувати людей для Господа.

18 І промовив Захарія до ангела: Як я дізнаюся про це? Я ж старий, та й жінка моя вже поважного віку...

19 А ангел сказав йому в відповідь: Я Гаврило, що стою перед Богом, мене послано, щоб повідомити тобі про цю добру новину.

20 Ось ти замовкнеш і розмовляти не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

21 А люди чекали Захарію, та й дивувалися, чого забарився він у храмі.

22 Коли ж вийшов, не міг розмовляти з ними, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

23 І як дні його служби скінчилися, він повернувся до помешкання свого.

24 А після тих днів зачала його жінка Єлисавета, і приховувала п'ять місяців, кажучи:

25 Так для мене Господь вчинив за тих днів, коли зглянувся він, щоб зняти наругу мою між людьми!

26 А шостого місяця від Бога був посланий ангел Гаврило у галілейське місто Назарет,

27 до діви Марії, що заручена була з чоловіком на ім'я Йосип, з роду Давидового.

28 І ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!

29 Вона ж стривожилася словом, та й стала роздумувати, що б то означало це привітання.

30 А ангел промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси йому ім'я Ісус.

32 Він же буде великий, і кликатимуть його Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть йому престол його батька Давида.

33 І повік царюватиме він в оселі Якова, і царюванню його не буде кінця.

34 А Марія промовила до ангела: Як же станеться це, коли чоловіка не знаю?...

35 І ангел промовив у відповідь їй: Дух святий злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе, через те то й святе, що народиться, буде Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисавета, що була неплідною, і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї.

37 Бо для Бога нема неможливого!

38 А Марія промовила: Я ж раба Господня: Хай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов ангел від неї.

39 Тими днями зібралася Марія й пішла, на верховину, в місто Юдине.

40 І ввійшла вона до оселі Захарії, та й привітала Єлисавету.

41 Коли ж Єлисавета почула Маріїне вітання, затріпотала дитина в утробі її. І наповнилася Єлисавета духом святим,

42 і сказала голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід утроби твоєї!

43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Пана?

44 Бо як тільки в вухах моїх голос вітання твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

45 Щаслива ж та, що повірила, бо здійсниться сказане їй Господом!

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Рятівникові моєму,

48 що зглянувся він на покору своєї раби, бо ось від часу цього всі покоління мене за щасливу вважатимуть,

49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж ім'я святе,

50 і милість його з роду в рід на тих, хто боїться його!

51 Він показує міць свїх рук, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

52 Він могутніх скидає з престолів, піднімає покірливих,

53 вдовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

54 Пригорнув він Ізраїля, свого слугу, щоб милість згадати,

55 як сказав був він нашим батькам, Аврааму й нащадкам його аж повіки!

56 І залишалася в неї Марія місяців зо три, та й повернулася до свого помешкання.

57 А Єлисаветі настав час пологів, і сина вона народила.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь свою милість велику на неї послав, та й тішилися разом з нею.

59 І восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарії.

60 А мати його сказала: Ні, хай названий буде Іваном!

61 А до неї сказали: То ж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім'ям!

62 І кивали до батька його, як бажав би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван ім'я йому.