Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Альманах видів, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Альманах видів, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Альманах видів" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 75
Перейти на сторінку:
Частина 26. Угода і новий костюм Ну гаразд, покінчимо з прелюдією. - різко сказала я посміхнувшись і дівчата мелодійно засміялися. - Джейкоб, чи міг би ти почекати за дверима? Звичайно. - він швидко підвівся і поспішив вийти. А мені ти не кланяєшся, пані не кличеш? – засміялася я.

Він різко обернувся, вклонився і сказав:

Вибачте, "пані" - останнє слово він сказав з глумливою усмішкою. - Виправлюся. - і вийшов за двері, зачинивши їх за собою. У мене вдома за таке він втратив би язик. - хмикнула Лора. Мені він подобається, непоганий хлопець. Прагне мене захистити. - усміхнулася я, відпивши чай. А тобі хіба потрібний захист? - засміялася Лора. Тільки йому не кажіть. - змовницьки посміхнулася я і ми всі разом засміялися.

Пару хвилин посидівши в тиші я продовжувала розглядати їхнє вбрання.

У вас багато питань, я знаю. - почала я перша. - Я пропоную угоду. Угоду? - Здивовано подивилася на мене дівчина. - І що ж тобі треба? Навчіть мене. - коротко відповіла я, дивлячись їй у вічі. - Навчіть мене, обидва, і я відповім на всі запитання, на які знаю відповідь. Хммм.. Навчити… - замислилася Лора, а її Перша з побоюванням подивилася на господиню. - А впораєшся? Так. - упевнено сказала я. Ти сказала що хочеш, щоб ми обидві тебе навчили. Але Лайна не володіє цим мистецтвом, на жаль. - знизала плечима Лора. Я знаю, відчуваю це. - відповіла я, дивлячись їй в очі не кліпаючи. - Я сказала що б ви обидва навчили мене. - сказала я злегка посміхнувшись. - Я відчуваю, як через твої очі на мене дивиться твій чоловік.

Дівчина трохи здивовано відкрила рота, але відразу взяла себе в руки.

Можливо ти й впораєшся. - задумливо, хижо посміхаючись до своїх думок, сказала вона. Пару хвилин подумавши додала - Це все? Ні. - всміхнулася я. - Я, з вашого дозволу, звичайно, хотіла б попросити у вас такий же прекрасний шовковий костюм. Звісно, ​​мила. - Лора, не стримавшись, засміялася. - Яка ти, все ж таки, ще дитина. - вона встала і, відкривши гардероб, швидко знайшла у ньому схожий костюм кольору слонової кістки. - Подобається? - хитро запитала вона. Дуже! - я чесно відповіла, заворожено дивлячись на легку тканину, що просвічується. Тоді домовилися! – вона дала мені одяг. - Бережи його, це один із моїх найкращих костюмів. Обов'язково. - я, посміхаючись як дитина, гладила ніжну тканину кінчиками пальців, чим викликала усмішку Лори. Це було простіше, ніж я думала. - раптом ніжно і з усмішкою сказала вона. Я здивовано подивилася на неї, на що вона відповіла. - Я вже готувалася застосовувати тортури та спокусу. - красиво облизавши губу, вона відпила чай і взяла цукерку. Я не проти. - спокусливо посміхаючись сказала я. Але все ж таки прокололася. - Тільки спочатку приміряю костюм! - і побігла за ширмочку переодягатися.

Дівчата разом засміялися, а я вже зникла за тонкою ширмою, розписаною гарними візерунками і почала швидко перевдягатися. Знявши з себе спортивні штани та футболку я швидко почала одягати легкі, невагомі шати. Зав'язавши штани і одягнувши сорочку, рукави якої закінчувалися також підв'язками трохи вище ліктя, я вийшла з-за ширми. Критично оглянувши мене, Лора схвально сказала:

Що ж, не здешевила, костюм тобі дуже личить! Чи дозволиш мені привести до ладу твоє волосся, поки ми не пішли на ланч? Ти ж підеш із нами? - спитала вона, дивлячись на мене. Я ж у відповідь кивнула з усмішкою від вуха до вуха. - Тоді сідай. - вона посміхнулася і вказала мені на крісло.

Коли я сіла Лора, підійшла до каміна і взяла звідти скриньку. Повернувшись до мене, вона встала за моєю спиною і я відчула як вона розплітає моє волосся і починає його ніжно розчісувати. За цим процесом заворожено спостерігала Лайна, не промовивши жодного слова, але я відчувала що їй не сподобалася ідея навчити мене ментальному контролю.

Я завжди хотіла дочку… - ніжно і трохи сумно сказала Лора, розчісуючи моє волосся.

Я відчула біль у її голосі, але промовчала. Я знаю як це, втратити дітей. Але що відчуває Чиста, яка не може продовжити свій рід… Я ніколи не думала про це, адже навіть не сподівалася зустріти інших.

Тим часом Лора вже розчесала мене і заплела кілька маленьких кісок, вплітаючи в них нитки з блискучими намистинами.

Ти красуня, Кіро. Подивися - подала мені дзеркало Лайна.

Я заворожено глянула на своє відображення. Давно я не почувала себе такою гарною, це було неймовірно. І тут я почула знайомий і дуже злий голос.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 25 26 27 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Альманах видів, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Альманах видів, Kira Night"