Читати книгу - "Похибка першого типу, Invisibility mask"

— Гадаю, нам час спати, - він нахилився до мене і м'яко поцілував у щоку.

— Арі, я думала, ми ляжемо разом, - звернулась до мене Еві.

— Звісно, - відповіла я, не замислюючись, але Лео миттєво втрутився.

— Нічого подібного, - його голос був таким рішучим, що навіть не залишив місця для суперечок.

— Однозначне ні, - додав Ашер у такому ж суворому тоні, наче це було спільне правило.

— Я можу вас поділити. Дівчатка, лягайте зі мною, - з легкістю в розмову втрутився Макс, підморгнувши. Його слова прозвучали настільки невимушено, що я не стрималася і засміялася.

— Ти швидше ляжеш у могилу, - спокійно промовив Ашер, зводячи на Макса невдоволений погляд.

— Ашер, я піду за лопатою, - додав Лео, настільки серйозно, що мене це трохи налякало. Я перевела на нього погляд, сподіваючись, що це жарт, але його обличчя не виказувало жодної ознаки гумору.

— О Боже, які ж ви зануди, - Макс підняв руки вгору, здавшись.

— Ми йдемо спати, а ви вже розбирайтеся самі, хто з ким ляже, - сказав Лео, взявши мене за руку й повівши нагору.

Ми увійшли у простору спальню з великим ліжком посередині. Я відчула хвилю нервозності — спати з Лео? Ні, я не була до цього готова. Все відбувалося надто швидко, і я просто не знала, як поводитись у такій ситуації.

— Мила, я дам тобі свою футболку. Прийми душ, я піду після тебе, - промовив Лео, знімаючи худі, залишаючи мене у вирі своїх думок. Його спокій мене лякав ще більше, бо він, здається, не хвилювався про це так, як я.

— Я б справді краще лягла з Еві... - почала я, намагаючись знайти вихід.

Лео миттєво нахилився до мене, взявши моє обличчя у свої сильні руки, його погляд був пронизливим, але м'яким.

— У чому проблема, Янголе? - його голос був низьким і теплим, сповненим турботи.

— Я знаю, що ти звик до іншого.. Але для мене це занадто, - я сказала це пошепки, напружено очікуючи, що він засміється мені в обличчя. Але цього не сталося.

Лео тільки глянув на мене з ніжною усмішкою, і його слова принесли несподіване полегшення:

— Арі, ми просто поспимо разом, нічого не станеться, поки ти сама цього не захочеш, - його губи торкнулися мого чола, а рука ніжно провела по волоссю. Я видихнула, нарешті заспокоюючись. В його голосі не було тиску, лише турбота, що линула в саме серце.

Вже в ліжку, я лежала, вивчаючи картину на стіні, намагаючись відволіктись від хвилювання, поки Лео приймав душ. Але коли він вийшов у самих піжамних штанах, я не змогла відвести погляд. Його рельєфне тіло, кожен м’яз, здавалось, був ідеально окреслений. Я згадала, як на вечірці так хотіла торкнутись його пресу, і ледь стримала усмішку, уявляючи, як би це було.

— Мені подобається бачити на тобі свій одяг, - сказав він, вказуючи на свою футболку, яка тепер вільно сиділа на мені.

Я посміхнулась у відповідь, відчуваючи, як легкість і тепло проникають в кожен куточок цієї миті.

Лео обережно посадив мене на свій живіт, притягуючи ближче до себе, і все, що я встигла зрозуміти, — це мить, коли його губи захопили мої в палкому поцілунку. Цього разу все було інакше, набагато інтенсивніше, пристрасніше. Я відчувала, як він стримує себе, але водночас його бажання палало між нами. Його язик, вміло ведучи, досліджував мій рот, і я раптом відчула, як тепла хвиля хвилювання розлилась між моїх стегон. Чорт, як він міг так легко пробуджувати в мені це?

Мої руки опустилися на його торс, і я завмерла, відчуваючи твердість його м’язів. Він був як витесаний із каменю, але досить було лише легенько провести по ньому пальцями, як я побачила його реакцію. Моя свідомість не могла цього осягнути. Я справді так впливаю на нього?

Мимоволі, я дозволила своїм рукам спуститися трохи нижче, і раптом Лео несподівано прикусив мою губу.

— Чорт, це було занадто? - його пальці легенько торкнулись моєї нижньої губи, і я, посміхаючись, похитала головою. Це було далеко не боляче, навіть напрочуд приємно.

— Ні, я… Це я торкалася тебе... Просто цікавість, вибач, - мій голос зрадив мене, наповнюючись соромом. Що ж, це було досить незграбно.

Лео лише тихо засміявся, проводячи рукою по моїй шиї, і ніжно відповів:

— Янголе, все гаразд. Що саме тобі було цікаво? - його губи почали м’яко ковзати по моїй шиї, залишаючи на ній гарячі поцілунки.

— Ну, коли була та вечірка... - я запнулася, намагаючись знайти слова, — мені було цікаво, як відчувається твій прес на дотик без одягу. Я знаю, що це дурниця...

Я ніколи не говорила про такі речі, навіть із Алексом. Але Лео викликав у мені зовсім інші бажання, інші емоції. Він змусив мене бути відкритою.

— Ей, ти можеш торкатися мене, коли захочеш, - його голос звучав так, ніби це була найприродніша річ у світі.
— Я зовсім не проти, - його губи знову почали осипати мою шию ніжними, але водночас збудливими поцілунками, і я відчула, як напруга пробігла через усе моє тіло.

Стискаючи ноги, я намагалася тримати під контролем власне тіло, але з кожним дотиком Лео це ставало майже неможливим. Кожен його рух лише підсилював те, що я намагалася приховати від самої себе. Мої руки інстинктивно опустилися на його плечі, наче шукаючи опору.

Лео, помітивши це, нахилився ближче, обережно прикусив мочку мого вуха, і я відчула, як його гаряче дихання пробігло по моїй шкірі, змушуючи мене тремтіти.

— Допомогти? - його голос був хриплим, майже шепотом, але в ньому відчувалася хитра посмішка, яка грала на його губах.

Це коротке питання змусило мене майже втратити контроль. Моє серце калатало, і я відчувала, як його кожен рух зводить мене з розуму. Тепло його тіла під моїми руками було настільки реальним, що я вже не знала, як довго зможу протриматись..