Читати книгу - "Розбивши її життя (частина 1), Сафо Мелі"

Того вечора вона так і не прийшла. Я вже подумав, що вони поїхали раніше і мою записку вона не отримала. Вже хотів було сходити перевірити, але зустрів Вовку, і він повідомив, що весь день дівчата засмагали на озері, а потім їх забрав батько Асі. У розщелині дерева я знайшов невеликий листок зошита зі словами:

"Я буду любити тебе вічно…"

Пам'ятаю, як посмішка розтеклася по моєму обличчі. З Касею в нас було багато спільного, у тому числі й музичні уподобання. І якщо раніше я ходив і по приколу співав: «Я маленька конячка», то зараз Найк Борзов вніс у наші стосунки щось особливе.

Тоді мене наповнило теплою хвилею радості від відчуття, що я їй потрібен і її клятва любити вічно здавалася чимось чарівним, дуже важливим для мене. Ця пісня тоді засіла в моїй голові так, що я співав її добу і навіть засинав, повторюючи в голові «Ти вийдеш з кухні в ситцевій сукні…» і мені здавалося, що колись так і буде.

Вона не приїжджала два тижні. Перші дні мені сильно її не вистачало. Думки поверталися до моєї дівчинки. Я руками відчував її пружні сідниці і ніжні груди, чув у вухах її голос, бачив перед собою очі, жадібні до пристрасті. Вона переслідувала мене кожну секунду, і мені до запаморочення хотілося її обійняти, притиснути і проникнути в її вологе тепло.

Як і обіцяв, я писав їй щодня, залишаючи записки у стовбурі дерева. У цьому було щось романтичне і дитяче. Я писав і уявляв Асю, як вона читатиме, де здивовано підніме брову, де посміхнеться, а де почервоніє від моїх відвертостей. І ці картини гріли мені душу.

За тиждень пристрасні спогади стихли. Я заспокоївся і поринув у роботу, допомагав матері по господарству і намагався менше думати про Касю, тому що при найменших спогадах мій член зрадницьки підіймався колом, завдаючи мені реального фізичного болю. Спочатку я мінімум тричі на день шалено задовольняв себе у власному ліжку або в літньому душі, заспокоюючись думкою, що очікування лише підігріє наші стосунки. Але цього вистачало рівно на кілька годин, після чого збудження поновлювалося. Я хотів її постійно! І тепер розумів, що мені дуже не солодко доведеться.

Якось уночі мені снився еротичний сон за участі Асі. Вона зверху на мені, її красиве тіло підкреслюють відблиски нічника, і я відчуваю, як туго вона мене охоплює, як волого рухається на моєму члені. Я гладжу руками її шовкову спину, її волосся лоскоче мені шию. Ось-ось мене підірве найпотужнішим оргазмом. Я хапаю її руками за попку і з силою насаджую на себе, кінчаючи прямо в неї. Відчуваю, як  моє сім'я витікає і струмує гарячими потоками до основи члена. Десь глибоко до мене починає доходити думка, що я, як підліток, обкінчався уві сні, але щось важке згори не дає нормально перепочити. Розплющую очі і в темряві бачу перед собою Лєнку. Сидить верхи на мені, її очі заплющені, і вона посміхається.

Я не пам'ятаю, як вистрибнув з-під неї і опинився на ногах. Пам'ятаю лише, що схопив її за руку і різко стяг зі свого ліжка. Вона лежала гола на підлозі, але на обличчі не читалося жодної краплі провини чи сорому. Навпаки, абсолютно спокійна і навіть, здається, рада. Я просто не знаходив слів, щоб висловити в той момент все, що я відчував і розумів. Дістав гроші з кишені джинс, жбурнув їй в обличчя зі словами:

– Першим автобусом ти їдеш у місто та купуєш пігулки!

Вона піднімає очі і з викликом дивиться на мене:

– А якщо ні, то що?

– Тільки спробуй не послухатися, уб'ю на хєр! - я просто гарчав від злості на неї та на самого себе. - Ти останні мізки розгубила витворяти подібне?!

– Давно втратила. Ще в дитинстві, коли жартома цілувалися за твоїм будинком. – Вона піднялася з підлоги, знайшла свою сукню та білизну. Я мовчки спостерігав за нею в темряві, як вона одяглася, підняла з підлоги гроші та вийшла.

Опустившись на ліжко, я згадав, як з мене зісковзнув презерватив в останню ніч з Асею та думки про те, що їй потрібно випити пігулки у мене не виникло. Навпаки, з нею ця ситуація здавалася нормальною, і я прийняв її без зайвих сумнівів.

Наш час

Я відкрив кран і набрав повні руки крижаної води, щоб занурити в неї обличчя. Підняв голову, поглянув на себе в дзеркало. «Да-а, Семенов. Вихідні вдалися!» - я дивився на своє відображення: щільні синці залягли під очима, там же, де вже видно перші зморшки. Щоки впали, на скронях виявилося перше сиве волосся. Блакитні очі набули холодного сірого відтінку і виглядають занадто втомленими.

– Потрібно розім'ятися. – я вийшов з ванної, одягнув спортивний костюм і вийшов на пробіжку.

Не те щоб я переконаний спортсмен, але сорок один чомусь дуже хочеться тримати себе в тонусі. Намагаюся бігати вранці, качати прес і віджиматися, щоб хоч якось утримувати тіло у формі. Роки фізичної праці та вправи приносили свої плоди – з худорлявого, але міцного хлопця я згодом перетворився на підкачаного стрункого чоловіка. Пролунав у плечах, підкачав корпус, руки та ноги.

Мені подобалося те, що я бачив у дзеркалі. І ще більше подобалася легкість у думках після тренувань. Біг не швидко, насолоджуючись свіжим прохолодним повітрям. Нарешті природа зглянулася і прикрила сонце свинцевими сірими хмарами, рятуючи людей. Справа явно йшла до дощу, якого зараз дуже хотілося всім і кожному.

Через п'ятнадцять хвилин пробіжки на обличчя впали перші краплі, а ще за дві хвилини ввалила така злива, що додому я прибіг зовсім мокрим. Прийняв душ, надів шорти і вийшов на балкон із пачкою цигарок та щоденником Асі. До цього часу дощ уже охолодив знемагаюче від спеки місто і, якщо спочатку, в повітря піднялася гаряча пара, то тепер з вулиці віяло приємною прохолодою.

Потрібно сьогодні дочитати, залишити все це у вихідному дні, а завтра зі світлою головою повернутися до реального життя. З'їздити на об'єкт, проконтролювати та роздати вказівки, а потім до офісу вирішувати паперові справи…

Як же добре! Дощ шумно заливав місто за перилами балкона, огортаючи його свіжістю.