Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

- Не густо, дорога гостя, але мені, скромному айтішнику, багато і не треба.

Ми в тиші поїли і розійшлися по спальнях.

Я думала, що не зможу заснути, але втома і надлишок емоцій зробили свою справу, я легко провалилася в сон.

Алекс

Яка вона кумедна, коли вона мокра вийшла з ванної кімнати я з останніх сил стримував сміх ... А вдруге ... як можна двічі скупатися в моїй ванні за один день, не маючи такої мети?

Друга частина вечора пройшла не так легко і невимушено. Вона вийшла в одній сорочці, і моє дихання перехопило, кожну мить я не забував про самовладання. Анна дуже красива, чуттєва і сексуальна, сама ще не розуміє, як діє на чоловіків. Але ж я не залізний!

Зайшов перевірити як вона і побачив прекрасну картину - Аня поклала долоньку під щоку, обняла подушку і мирно спить ... Моя дівчинка.

- Надобраніч, люба дружино, - прошепотів їй і легко поцілувавши в носик, вийшов.

Аня 

Вранці мене розбудив дзвінок від мами.

- Привіт, - автоматично підняла слухавку і побачила обличчя мами, вона дзвонила по фейстайму.

- Привіт, Аню, а ти де? - мама відразу побачила незнайому обстановку.

- Я в друга, ми вчора ввечері займалися кібербезпекою і було вже пізно, ось і вирішила залишитися, - пояснила.

- Аню, скільки разів тобі повторювати, що я проти! Дівчата повинні на побачення бігати, а ти вже два місяці щовечора сидиш зі своїм нудним наставником і вивчаєш цю кібербезпеку. Вчора була субота, вечір ... у мене слів немає.

- Мамо, він не нудний і молодий, всього на два роки старший за мене. Хіба я не казала? - мама зацікавилася.

- А можеш його покликати? Я хочу познайомиться! - я чула, як стукав посуд на кухні, значить він не спить.

- Одну хвилинку, - попросила маму - Алексе! Іди, будь ласка, сюди! - крикнула я.

Алекс зайшов до кімнати, весь такий трохи непригладжений і домашній. Чорне волосся трохи відросло, і злегка прикривало очі, які чорними вуглинками визирали і насторожено дивилися на мене.

- Аню, що трапилося? Я сніданок приготував, пішли їсти, - сказав хлопець.

Я показала на телефон, мовляв, відеодзвінок у мене і простягла йому руку. Він підійшов і сів поруч, не випускаючи мою руку.

- Мамо, знайомся, це Алекс, мій наставник і хороший друг, - хлопець був дуже здивований, але швидко взяв себе в руки.

- Вітаю Вас, мене звати Олександр. Ви нічого не подумайте, Аня у мене залишилася, тому що було вже пізно, лив дощ і у неї промок одяг, - сказав мій наставник.

- Нічого страшного, звичайно, я все розумію, - мама щиро посміхалася. – Скажи, а ти теж айтішник, так? – продовжувала посміхатися вона.

- Так, я на третьому курсі, але у мене вже є невелика компанія і вона приносить деякий прибуток, - навіщо він це все говорить моїй мамі? Вона і так вже рішуче налаштована звести мене з шикарним хлопцем, а тут ще й бонуси.

- Давно ти Аню знаєш? - триває допит

- Ми знайомі трохи більше двох місяців.

- Як вважаєш, моя донька дуже красива? - мама, ну що за питання?

- Так, дуже , - незворушно погодився Алекс.

- Ой, підняли мені настрій зранку, приїжджайте разом до нас в гості на наступні вихідні, - запрошує мама мене з Алексом. - Відмова не приймається.

- Дякую за запрошення, обов'язково приїдемо, - каже Алекс, я стискаю його руку, але він взагалі ніяк не реагує.

Вони мило ще поговорили пару хвилин і ми попрощалося з матусею.

- Цікавий розклад, - прокоментував Алекс.

- Мама сильно переживає за моє особисте життя, вибач, будь ласка, - мені було трохи ніяково, але його ніхто не змушував погоджуватися і підтримувати мамині натяки на наші зовсім не дружні стосунки.

- Не питання, я підіграю тобі, буду твоїм прекрасним принцом, - він підморгнув мені, поцілував руку і вклонився. – Підемо снідати, моя прекрасна наречено.

- Не жартуй так, але від мами тепер не відчепитися, доведеться їхати в наступну суботу, інакше вона мені мозок з'їсть.

- Значить з'їздимо. Пішли снідати.

Я тихенько заходжу в кімнату, мені трохи незручно перед Світланою, адже я забула її вчора попередити, але вона мені не дзвонила, сподіваюся, не переживала.

- Ну привіт, вчора все вивчили? Сподобалося? - з явним натяком і широкою посмішкою зауважила подружка.

- Свєто, вибач, що не попередила. І нічого не було, зрозуміла? Ми вчилися і потім лягли спати. У різних кімнатах! - вирішила я прояснити ситуацію.

- Я була кращої думки про Алекса, але він, припускаю, боїться злякати нашу невинну лань, - знову не стримує сміх Свєтка.

- Що там Іра, не знаєш? - вирішила я перевести тему на більш безпечну.

- У неї все в порядку, благословення отримали, подарунки сподобалися, торт з'їли, спати поклали в одному ліжку. Тільки на весіллі наполягають, але начебто домовилися через пів року повернутися до цієї розмови, - відзвітувала дівчина, вона завжди в курсі подій і останніх оновлень.