Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Сатику, я хочу крові.
— Ні. Бос буде не в захваті.
— Ну, будь ласка, Сат.
— І ще раз — ні.
— А я тобі за це... — Ліліт нахилившись до Сатани, почала шепотіти щось на вухо, а той своєю чергою лиш блаженно посміхався.
...
Після вигнання з Едему, під яблунею сиділи Адам та Сатана.
— Сат, ну як ти міг? Ну навіщо була ця підстава?
— Так, а якого біса ти їв те яблуко? Бос заборонив, значить так і має бути.
— Так, а Єва. Сат.
— Єва, Єва... А голова твоя де?
— Це Ліліт тебе намовила? Що вона тобі пообіцяла?
— Розумієш Адам? Як чоловік чоловіку. Вона пообіцяла не зачіпати мене декілька тисячоліть. Дістала вже, перетворила мою домівку на Пекло. Ну, як я міг їй відмовити?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «100 Мініатюр , Сергій Бараєв», після закриття браузера.
