Читати книгу - "За межею обов’язку, Alina Pero"

Леся помітила, що один із людей Макса поводиться дивно. Його погляди, уривчасті розмови по телефону й раптові зникнення на довший час викликали підозру.
Одного вечора вона випадково почула, як він говорив по телефону в коридорі клубу:
— Завтра. Він буде без охорони. Так, усе під контролем.
Серце Лесі закалатало. Про кого він говорить? Про Макса?
Вона вирішила діяти.
Макс був у своєму кабінеті, задумливо гортав якісь документи. Коли Леся увійшла, він навіть не підняв погляду:
— Щось важливе?
— Так, — вона зачинила двері й підійшла ближче. — Думаю, хтось із твоїх людей тебе зраджує.
Макс повільно підняв очі. В його погляді не було емоцій, лише холодний розрахунок.
— Продовжуй.
Леся розповіла все, що почула. Макс мовчав, уважно слухав, а потім підвівся й підійшов до неї впритул.
— І чому, цікаво, ти так переживаєш за мене?
Леся стиснула губи.
— Просто подумала, що ти захочеш знати.
Він вивчав її погляд, ніби намагаючись розгадати, що вона приховує. Потім раптом узяв телефон і наказав своїм людям перевірити інформацію.
Коли через годину підтвердилося, що Леся мала рацію, Макс більше не сумнівався—вона на його боці.
— Гаразд, — сказав він нарешті, кидаючи телефон на стіл. — Схоже, ти не така проста, як здаєшся.
Леся зустріла його погляд, відчуваючи, що щось змінилося між ними. Напруга знову зростала.
— Ти мені щось винен, — сказала вона, схрестивши руки на грудях.
Макс посміхнувся куточком губ.
— Побачимо.