Читати книгу - "Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей"

- Кире, краще пересядь за парту до Гордієнко, бо так ти точно собі шию скрутиш. Вже третій урок поспіль на неї витріщаєшся, - порадив мені Назар, щойно продзвенів дзвінок на перерву.

А як я можу  не дивитись на Кіру, якщо мене тягне до неї наче магнітом? Ця дівчина цілодобово сидить у мене  в голові і не дає спокою. Всі мої думки тільки про неї. Не уявляю, як я раніше міг її не помічти.

- І як ти собі це уявляєш, Назаре?

- Дуже просто. Попроси її сусідку по парті пересісти. Всьому тебе вчити треба. Щоб ти без мене робив?

- Її сусідка по парті - Юлька Крітська. Мені Бодя Ляшенко казав, що вона того... Дивна дуже і непередбачувана. У нього були з нею серйозні проблеми. Ледь відкараскався.

- Теж мені... Дівчини злякався. Та нормальна вона. Он твоя дорогоцінна Кіра теж непередбачувана. Як вичворить щось, то тільки тримайся... Йди поговори з Крітською і не забивай собі голову дурницями. 

Ідея сидіти на уроках разом із Гордієнко мені дуже сподобалась. Було б добре втілити її вжиття. Ех, на що тільки не підеш заради кохання... Доведеться домовлятися з тією навіженою. Казав мені Бодя триматись вд неї подалі, бо там така історія була... Дивно, що Назар нічого про це не знає.

Я наздогнав Крітську в коридорі.

- Можна тебе на хвилинку? - Поцікавився я у однокласниці.

- Чого тобі, Азарх?

- Послухай... Ти не могла б пресісти від Кіри?

- Хочеш сидіти поряд з Гордієнко?

- Так...

- Якщо влаштуєш мені побачення з Назаром Кошовим, то я пересяду. 

На мить я навіть завагався, чи варто так підставляти друга, але пригадав, як він щойно з мене кепкував і погодився все влаштувати.

Назар - це ще той хитрун. Щось та вигадає...

Задоволена Крітська пообіцяла, що все зробить, як тільки я виконаю свою обіцянку. 

Дівчина поспішила в їдальню, а до мене підійшов Назар.

- Домовився? - Поцікавився він

- Так. Крітська погодилась відсісти від Кіри, якщо ти поведеш її на побачення.

- А чому саме я?

- Не знаю. Схоже, що ти їй подобаєшся.

- Хоча дівчата з веснянками і брекетами ніколи мене не приваблювали, але заради тебе і твого щастя, Кире, я готовий принести себе в жертву. Якось вже одне побачення з Крітською переживу.

- Дякую тобі, Назе. Я ніколи не забуду цієї твоєї жертви.

- Сходимо кудись вечером?

- На вечер у мене інші плани. Хочу зустріти Кіру з роботи. 

- Вона про це знає?

- Ні. Влаштую сюрприз. Я планую запросити її в твоє улюблене аніме кафе. Думаю, що Кірі там сподобається.

- Хороший план, Кире. Я впевнений, що Гордієнко буде у захваті. Піду тоді запрошу Крітську. 

- Запроси...

Ми зайшли до їдальні. Я попрямував до столика, де вже сиділа Кіра, а Назар підсів до Крітської.

- Скучила? - Поцікавився я у Кіри

- Так. Все думала, де ти так довго ходиш. Ще не встигну до кінця перерви з'їсти, обіцяний тобою десерт, - сміючись, відповіла Кіра.

- Буде тобі десерт, - промовив я і пішов на пошуки смаколиків.

Коли я повернувся, Назар вже про щось розмовляв з Кірою, попиваючи апельсиновий сік.

- Кире, ти знав, що Назар зібрався йти на побачення з Юлькою? - Поцікавилась Кіра

- Так, знав.

- Дивно якось. Зазвичай ти з іншими дівчатами спілкуєшся, Назе. З якої це радості ти запросив Крітську?

- Захотілося чогось нового... Розширити своє коло спілкування...

- Зрозуміло.

Два останні уроки пролетіли дуже швидко. Принаймні для мене, бо всю географію і історію я милувався Кірою і уявляв те, як проде наш сьогоднішній вечір.

Якщо все піде за планом, то я запропоную Кірі зустрічатись зі мною. Дуже сподіваюсь, що вона мені не відмовить.