Читати книгу - "Карта осінніх пригод, Коля Козак"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 27: Повернення
Мирон і Соломія стояли серед осіннього лісу, коли раптом чули знайомі голоси. Вони повернулися й побачили своїх батьків, а також того самого мандрівника, з яким вони зустрічалися перед початком подорожі.
— Мама! Тато! — вигукнула Соломія, мимоволі ридаючи від радості. Мирон теж підбіг до батьків.
— Ви... ви нас знайшли? — запитав Мирон, не вірячи своїм очам.
Батьки усміхнулися, і батько Мирона крокнув уперед.
— Ми були поруч весь цей час, — сказав він м’яким голосом. — Спочатку ми не втручалися, ми хотіли побачити, як ви будете справлятися. Спостерігали за вами, допомагали тільки тоді, коли стало ясно, що вам потрібно знати більше.
— Ви спостерігали за нами? — перепитала Соломія. — Але чому ви не прийшли раніше?
— Ми знали, що ви зможете подолати все самі. Ми не втручалися, щоб ви могли самі зрозуміти, як працюють ці місця, що відбувається з вами і навколо вас. Перш ніж ви зрозумієте природу, ви повинні були зрозуміти себе, — пояснив батько.
Мандрівник тихо кивнув, стоячи поруч. Його погляд був спокійним і поважним.
— Коли я побачив, як ви рухаєтесь, я зрозумів, що настав час вам допомогти. І я сказав вашим батькам, де ви. Тепер, коли ви знайшли цей майданчик і цю природу, ви готові рухатись далі.
Діти стояли в подиві. Вони пережили стільки, і тепер усе це починало відчуватися як частина чогось більшого. Батьки, які спостерігали за ними, і мандрівник, що допомагав їм, були тут, щоб підтримати.
— Це було неймовірно, — сказав Мирон, дивлячись навколо, вражений тим, що вони пережили. — Тепер я розумію, чому ви нас не шукали.
— Осінь дійсно найкраща пора року, — додала Соломія. — Вона навчила нас так багато!
— Так, осінь — це час змін, час зростання, — погодився батько. — І ви зробили великий крок уперед.
Все навколо них виглядало ніби ожило. Природа була чудовою, і кожен листок, що падав, був нагадуванням про те, як багато вони пройшли.
— Тепер ви готові повернутися додому, — сказав мандрівник, звертаючись до дітей. — Але не забувайте про це місце і про те, чому ви навчилися тут.
Діти подивилися на своїх батьків, відчуваючи, що ця подорож, хоча і завершилася, залишить незабутні спогади.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Карта осінніх пригод, Коля Козак», після закриття браузера.
